Корпоративна Соціальна Відповідальність в Україні

10 ще не згаданих тем СВБ

2006-11-28T17:10:00.000-08:00

Багато говориться про співпрацю із групами впливу, про екологію, про доброчинність, про цільові програми з вирішення певних точкових соціальних питань. Спробуємо запропонувати нові теми для обговорення як частину розвитку поняття СВБ в Україні:

Як розпланувати пришвидшене зростання зарплати працівників із одночасним зростанням їхньої продуктивності праці, щоб упорівнятись із показниками розвинених країн?
Яким чином визначити точкові стратегії впливу на держструктури або наближені чи споріднені інститути, з метою пожвавлення ринків, на яких оперує компанія в Україні, з метою покращення ефективності держуправління та передачі досвіду, із збереженням принципу розподілу влади (уникнення відвертого тиску) та з думкою про сталий розвиток (навіщо ще більше машин якщо немає доріг та й так немає чим дихати?)
Як розпланувати перехід на високотехнологічні процеси та продукти, як пришвидшити перехід на економіку знань, не втрачаючи темпи росту? План впровадження нових унікальних технологій, спроба розробки нових продуктів, створення образу торгівельної марки.
Як глобалізуватись економічно обгрунтовано, соціально відповідально й з найменшими екологічними збитками? Як вийти на нові ринкі й утримувати там лідерські позиції, як працювати із постачальниками з інших країн, - при цьому вивчивши місцеві соціальні/екологічні особливості за найменший час?
Як долучитись до покращення якості життя - працівників, споживачів, постачальників - як запланувати перехід від людських умов роботи і життя до накращих умов роботи і життя - на роботі, в місті, під час використання продукції чи послуг? Як пильнувати роботу інших груп впливу у цьому напрямку?
Які механізми існують для окремої компанії для долучення до вирішення істотно внутрішньоукраїнських проблем - відкати, бідність пенсіонерів, занедбана медична система, затурканість населення, низька народжуваність, неспівставимі ціни на нерухомість, відсутність розуміння пенсійного захисту - при цьому не поодиноко, точково, а долучитись до системної зміни, без втручання у ринкові механізми?
Які ефективні методи скороченння використання ресурсів (землі, води, енергії) існують, як ефективно запустити, випробувати (разом з іншими компаніями чи самотужки), отримати інформацію з інших країн про впровадження таких методів, технологій? Як знайти тих, хто має ідеї нових подібних методів, технологій, процесів?
Як максимізувати вигоду від власного бажання ведення соціально відповідального ринку серед споживачів, фінансових ринків та конкурентів, коли реальні результати зміни зявляться у середньостроковій перспективі?
Яким чином, якими методами та коли доносити стратегічні настановки СВБ всередині компанії? Як забезпечити розуміння підходу серед вищого керівництва, власників, та пересічних працівників? Як не дискредитувати поняття СВБ, як донести значимість прибутковості, ефективності, росту?
Що робити із впливом продукту чи послуги на навколишне середовище, природнє й людське, після його споживання? Як вибудувати мережу постачальників для нейтралізації негативного впливу споживання продукції, при чому прибуткову? Від викидів вуглекислого газу, до переробки сміття, від впливу на здоровя до підмінення традицій і культури або етичних проблем?

Kонфлікт на “Леоні”

2006-09-27T07:06:00.000-07:00

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/09/27/18678/
надбавки за різні види робіт і обурили робітників, оскільки це спричинило велику різницю в заробітній платі між різними відділами виробництва. Голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацко пояснив “Газеті”, що таких конфліктів можна було б уникнути, якби на “Леоні” була профспілка, яка захищала б інтереси працівників. За його словами, представникам галузевих профспілок не вдається успішно контактувати з керівництвом заводу з цього питання, хоча все-таки зрушення є.

http://www.leoni.de
In April 2003 LEONI AG was one of the first companies worldwide to issue a “Declaration on Social Rights and Industrial Relations”. Known as the LEONI Social Charter, it applies directly to all companies of the LEONI Group around the world. Ensuring employee and human rights as well as assuming social responsibility have always been integral elements of LEONI's corporate policy. LEONI’s European Works Council and the International Metalworkers’ Federation (IMF) are co-signatories to this Charter. LEONI supports and encourages its business partners to consider this declaration in their own corporate policies. The company regards this as a beneficial basis for reciprocal business relationships.

Проекти МФК в Україні

2006-08-30T04:09:00.000-07:00

IFC (Міжнародна Фінансова Корпорація) оприлюднила інформацію про соціальні та екологічні аспекти проектів, які МФК фінансувала чи фінансує в Україні. Вперше можна прочитати про те, який чином українські компанії аналізують ці аспекти своєї діяльності. І це ще одне підтвердження важливої ролі міжнародних інвесторів - без вимог з їхнього боку ці питання залишились би поза увагою компаній, і точно не були б оприлюднені ( і не є оприлюднені навіть зараз). Дізнайтесь більше про соціальн відповідальнисть наступних компаній на сторінці МФК:

Industrial Union of Donbass
Delta-Wilmar CIS
Kreditprombank
Sandora
Velyka Kyshenya
Nova Liniya
Rise
Zeus Ceramica
Asnova (Savservice Center)
Galnaftogas
Sofia Kiev Hyatt
CJSC AES Kyivoblenergo & CJSC AES Rivneenergo
Mironovsky

Можливо участь у проектах МФК спонукає ці компанії до впровадження власних проектів, виходити із власними ініціативами стосовно питань соціальної відповідальності, переходити на соціальні іновації у дияльності, а не лише переносити добрі, але чужі, практики в Україну.

Чому ІКЕА заважає київський ліс?

2006-08-29T14:57:00.000-07:00

Цього літа ІКЕА в Україні натрапила на класичний приклад узгодження інтересів громадськості із довгостроковими економічними інтересами тої самої громадськості і безпосередньо ІКЕА. Лише приблизний перелік проблем і дилем, повязаних із ситуацією навколо ділянки на Харківській площі:

ІКЕА вносить великі кошти і не може помилитися у виборі ділянки - Харківська площа ідеальна
Компанія відома навіть на ринку українських девелоперів як чиста, яка не дає хабарів або відкатів
ІКЕА стикається із субєктивними вимогами міськдержадміністрації (яка не славиться чистотою а радше навпаки) й обєктивнами протестами громади
Немає поширення інформації від компанії , проте просочуються статті "на замовлення"
Компанія на офіційній сторінці надає інформацію про приписи ведення бізнесу стосовно постачальників та відповідальному ставлення до навколишнього середовища. Водночас немає жодної згадки про анти-корупційни приписи чи внутрішні правила для мережних впроваджувачів (франчайзерів)

Чи дійсно компанія заступорилась на лісі, який кияни не віддадуть? Чи хтось з місцевих девелоперів розвів кампанію бруду? Чи дійсно стара і нова міські адміністрації раді відомому інвесторові чи притрумують ласий шматочок для своїх? Це справді ІКЕА чи хтось з впроваджувачів? Чи дійсно компанія є чистою чи випадково забули згадати про анти-корупцію у приписах?

Збірка матеріалів для власного аналізу читачів:
http://www.pravda.com.ua/news/2006/6/23/43405.htm
http://www.pravda.com.ua/news/2006/4/4/40571.htm
http://ua.korrespondent.net/main/52374/
http://www.trk-kiev.kiev.ua/ua/news/news1866?print
http://www.vlasnasprava.info/ua/business_news.html?_m=publications&_t=rec&id=6035
http://www.kmv.gov.ua/print/news.asp?Id=40627
http://rynok.biz/news/real_estate/1393
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,664067,page=1

Що змінить прихід Shell в Україну?

2006-08-27T07:59:00.002-07:00

Shell прийшов в Україну з більшими інвестиціями й інтересом до подальших проектів. На міжнародному рівні компанія давно й активно позиціонує себе як відповідальну до інтересів суспіства компанію. Чи прихід Shell в Україну означатиме також привнесення передового досвіду у врахуванні ширших інтересів суспільства?

Можна передбачити, що в початковий період своєї діяльності компанія навряд чи перейматиметься питаннями поза безпосередньою зоною інтересів. Компанія нарощує присутність - і через пайову участь у розробці існуючих родовищ Укргазвидобування, і через запровадження торгової марки Shell на роздрібному нафтовому ринку через угоду з російськиим Альянсом. Компанія, яка є лідером на ринку альтернативних джерел енергії, потенційно може активно сприяти розитку цього сектору в Україні - включаючи позитивне лобіювання держорганів. Включення інтересів зацікавлених осіб до діяльності, увага до екологічної ситуації у районі операцій, професійний підхід до повного і вчасного інформування громадскості про діяльність - все це компанія вміє і робить за кордоном.

Потрібно зачекати - наразі Shell в Україні не виділяється відкритістю, особливо стосовно інтересів (які колись на початку 90-тих навіть включали бажання управляти газотранспортною системою України) і відносин із держорганами. В угоді з Укргазвидобутком дехто вбачає бажання змінити законодавство - і при другому прочитанні дійсно виникає більше питань ніж є відповідей. Проте прихід великої міжнародної компанії на український ринок на належному рівні можна тільки вітати - потенційно це ще один крок у напрямку розчищення нафто-газової кухні українського уряду і підвищення тиску на інших гравців на ринку до більшої відкритості, швидших іновацій та загальної професіоналізації.

Громадськи слухання щодо "Швидко"

2006-08-21T13:43:00.000-07:00

Питання відповідального ставлення компаній по відношенню до всіх зацікавлених осіб стосуються не лише західних компаній - наша власна українська мережа швидкого харчування (хоча важко назвати щось 100% українським коли скризь просочується іноземний капітал) Швидко теж опинилась у скрутному становиші - Швидко пробує збудувати новий рестораній на Райдужній коло метро Берестейська, місцеві мешканці (принаймні частина) - проти (чит. у Лізі). Зрозуміло, що ніхто не хоче мати випари просунутої їдальні у себе в сусідах, не згадуючи про знищені дерева.

Корпоративний сайт компанії ані слова не подає про громадські слухання, жодної інформації для преси, пояснення позицї, - проте явно за сторінкою хтось слідкує - інформація про новій ресторан на Майдані і про 6річчя компанії чемно надані. Класичний приклад непідготовленості до невигідних для компанії подій.

Що може бути інакшим? По-перше, Швидко може скористатися із ситуації і зробити такі собі зразки поведінки під час вибору майданчиків для побудови нових ресторанів - як не доводити справу до озлоблених громадських слухань, як вчасно мобілізувати всі потрібні відділи і людей в компанії? По-друге, самі по собі громадські слухання певно в новину для компанії - в подальшому досвід знадобиться, - цікаво чи в даному випадку компанії вдасться помиритися із бабцями-активістками без методів розвиненого ковбойского капіталізму? По-третє, чи ця ситуація примусить Western NIS Fund, який є інвестором цієї мережі, допомогти компаніям, в які вкладаються кошти, вести врівноваженіший по відношенню до громади бізнес? Сам факт включення певних соціальних (й екологічних критеріїв) оцінки обєктів інвестування може сильно підштовхнути в сторону прогресу у цій сфері.

“Сармат” проводит субботники

2006-05-26T10:58:00.000-07:00

В рамках реализации программы социальной ответственнности пивоваренной группы “Сармат” стартовал проект “Сармат” - за чистоту нашего города”. В ходе осуществления проекта силами работников группы и местных жителей планируется провести субботники в городских парках шести городов – в Днепропетровске, Донецке, Луганске, Львове, Полтаве и Симферополе.

Первое подобное мероприятие прошло в субботу в Гагаринском парке г. Симферополя. В ходе акции был наведен порядок в одном из крупнейших парков столицы Крыма — покрашены ограждения, скамейки и разбиты цветочные клумбы.

В субботнике приняли участие генеральный директор группы “Сармат” Сергей Калинин, мэр Симферополя Геннадий Бабенко, директора подразделений группы “Сармат”, представители компании “Систем Кэпитал Менеджмент” - акционера группы “Сармат”, местные жители и работники ОАО “Пивобезалкогольный комбинат “Крым”.

http://www.sarmatbeer.com/articles/press25052006.htm
http://www.companion.ua/Articles/Content/?Id=9948&Callback=list

Іскра - загальні збори після самогубства

2006-05-15T14:06:00.000-07:00

Говорячи про відкритість підприємства і про прозорість ведення бізнесу достатньо зайти на сторінку Львівської Іскри, щоб побачити приклад повної відсутності інформації. Сторінки не оновлювалась певно декілька років, і це при тому, що ми говоримо про одне з найбільших промислових підприємств Львова і найбільше підприємство з виробництва жарівок у Східній Європі. А всередині вирують пристрасті, які навіть близько не мають спільного із відповідальним веденням бізнесу - коли люди кінчають життя самогубством напередодні проведення загальних зборів акціонерів, яке скликається, за ствердженнями Львівської Газети, аби лише оформити оборутку із продажу підприємства, яка вже відбулась де-факто.
Але це лише одна сторона роботи керівництва підприємства, є ще інша, більш позитивна:

У 2005 голова Наглядової ради ВАТ «Іскра» Мирон Костів за особистий внесок в оздоровлення економіки, розвиток інтеграційної та інвестиційної діяльності, випуск високоякісної продукції одержав головну бізнес-премію Асамблеї ділових кіл України – «Золотий Меркурій» (див. тут)
У 2003 працівники Іскри відстоювали ділянку, яку намагались забрати з-під їхнього права за забудову, міські керівники (див. тут). Тоді Мирон Костів відстоював інтереси працівників підприємства (див. тут)
Саме Іскра взяла до себе на роботу Олега Кравчука, підприємця та управлінця, який за успіхи на принципове небажання входити у відносини із злочинним світом, заплатив за це життям. Тоді керівництво Іскри не побоялось криміналітету.

То що власне відбується на підприємстві, де випадають з вікон власні працівники? Хто наважиться бути власником після того, як всі чекатимуть на нового власника, щоб дізнатись про подробиці процесу зміни власника.

Соціальні програми компаній і їхня соціальна відповідальність

2006-05-11T15:56:00.000-07:00

Розмова про те, чи можна вважати соціальні програми компаній виявом соціальної відповідальності - ще попереду. Російська Асоціація Менеджерів дотримується думки, що так. Проте, чи можна вважати вибудову окремої системи медичного забезпечення, окремих доплат до зарплат працівникам певної компанії (заводу) дійсно необхідним інструментом? Чи не є це певною мірою блюзнірством у відношенні до обслуговуючого персоналу, чи до тих самим продавців в магазинах, де затоварюються після роботи працівники таких підприємств (із надбавками)? Чи повинні такі програми модернізуватися, наприклад шляхом страхування? Чому на балансі Залізниці має бути мережа шпиталів? В якій галузі, зрештою, та сама Укрзалізниця працює? З іншого боку, чому пенсіонери мають виживати, чи радше вимирати, на таку пенсіію як зараз, тоді як підприємство спроможне підвищити виплати. Коли медична система у виродженому стані, чому підприємство не повинно дбати про здоровя персоналу. Ці аргументи мають бути викладені, досліджені, і навести до певних порад та рекомендацій. Такі думки виникаються після новин про останні суперечки між В. Пинзенником, міністром фінансів, та головою Укрзалізниці В. Гладких (н-д тут) про бюджет компанії на 2006.

Реформа госуправления

2006-05-11T15:19:00.000-07:00

Президент Украины Виктор Ющенко поручил Национальному совету по вопросам государственного управления и местного самоуправления в течение месяца доработать концепцию реформирования госуправления. Об этом глава государства заявил сегодня, подытоживая первое, инициированное им заседание новой госструктуры.

Интересно, что как-то среди разговоров (судя по информации, поданной прессой) данного Совета не прослеживается желание привлечь к разговору бизнес-структуры, которые во многом зависимы от принципов госуправления (госзаказ, закупки, тендеры и т.д.) . Кроме того, роль и соответственно принципы построения системы госуправления постепенно изменяются, - роль и значимость различных групп и социальных институтов во многом переформировалась на протяжении последних 10 лет, и не только в Украине. Компании постепенно начинають играть немаловажную роль там, где раньше були исключительно госструктуры. Поэтому при изменении системы госуправления необходимо в обязательном порядке учитывать изменяющуюся роль бизнеса. (в качестве см. этот исследовательский проект)

Новий погляд на соціальну відповідальність бізнесу

2006-04-25T15:03:00.000-07:00

Україна має особливий шлях розвитку, у тому числі у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Є речі, про які компанії навіть і не згадуть в інших країнах, і про які українські компанії ніколи не почують на семінарах гуру зза кордону. Наприклад, український бізнес повинен активно вчити уряд соціальній відповідальності, точніше спільно зайнятись пошуком відповідної моделі. Звичайно, приватний сектор, принаймні більш успішна його частина, можуть навчити державні структури ефективності. Але подекуди уряд в Україні поводиться анти-соціально, і це є відповідальністю бізнесу, особливо великого, вказати державі на розходження із роллю держави. Деяки приклади:

Якщо уряд, який, з повним на те правом, заперечує надмірне втручання та громадський контроль над процесами в середині уряду, то чому уряд санкціоновує бл. 15.000 днів перевірок на Міттіл Кривий Ріг. Чи це не втручання в господарський процес?
Чому уряд, волаючи про прозорість ведення бізнесу, санкціонує угоди із РосУкрЕнерго із невідомими власниками?

Компанії, що уникають діалогу із урядовими структурами на на ці та інші теми, не поводяться із принципами КСВ. Відповідальність проявляється не лише у власних діях, але і в активній позиції у суспільстві. Занадто багато компаній ховаються від подій, що відбуваються навколо.

Глобальний договір в Україні

2006-04-25T08:35:00.000-07:00

Помічник генерального секретаря ООН Кальман Міжей та лідери ділових кіл офіційно започаткують Глобальний договір в Україні.

Учасники Глобального договору в Україні (станом на 19 квітня): Актив Банк, Американська торгівельна палата, Банк Надра, Британські авіалінії, ГлаксоСмітКляйн, Гештальт консалтінг груп, Джонсон Україна, Європейська Бізнес Асоціація, ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні, Лео Бернетт, Львівська регіональна торгово-промислова палата, Львівська регіональна асоціація малого та середнього бізнесу, Ніссан Мотор Україна, Одеська Регіональна торгово-промислова палата, Про100 Страхування, Сіменс Україна, Систем Капітал Менеджмент, Tetra Pak Україна, ТНК-ВР Україна, Українська асоціація якості, Український жіночий фонд, Українська ліга із зв’язків з громадськістю, Український Національний комітет Міжнародної Торгової Палати, Федерація Роботодавців України, ХФБ Банк Україна.

Підписання Глобального договору в Україні відбувається після проведення серії заходів представництвом ООН в Україні, які були спрямовані на поширення концепції соціальної відповідальності бізнесу. Зокрема, було проведено національне дослідження ставлення ділових кіл в Україні до концепції соціальної відповідальності бізнесу та Форум щодо питань Глобального договору й соціальної відповідальності бізнесу, який відбувся у грудні 2005 року. Ці заходи стали своєрідною платформою, що зібрала представників 70 провідних організації, які залучені у соціальні проекти та підтримують процес розвитку та посилення соціальної відповідальності бізнесу в Україні.

Укравтодор

2006-04-19T10:11:00.000-07:00

Інший погляд на дороги - з одного боку їх бракує, зараз починають будувати, є фінансування. З іншого боку - за фанфарами, галасом, привітаннями забувається те, ЯК їх будуть будувати. По заповідних зонах, через проліски і ліси, по чиїхось облитих потом городах, по дорозі роздовбавши все, що є навколо дороги допотопною технікою. Можливо також авралом, коли люди шуфлями та лопатами ночами будуть рихтувати шлях для панів на іномарках, укріплених почиленими підвісками "для українських доріг". А пан буде ще й дорікати, що не збудували раніше і краще, при чому йому байдуже буде, що діється в бідних селах навколо цієї дороги.

Реалістичний сценарій роботи нашого Укравтодору? Не все так зле - на днях Укравтодор взяв участь в акції з насаджень дерев вздовж доріг,- див на сторінці. Але це такий маленький початок, а зміни потрібні системні, щоб змінити сам сценарій роботи, не ліквідовувати наслідки роботи (чому дерева не саджають ПІД ЧАС побудови дороги?).

2006-04-19T09:52:00.000-07:00

Шляхи запровадження концепції соціальної відповідальності компаній можуть бути різними і цікаво спостерігати, яким чином ця концепція надходить в українське ділове середовище. З одного боку, все більше ПР агенцій скеровують увагу громадськості на соціальних аспектах короткострокових акцій плюс активно просувають розуміння цієї концепції як невідємної складової стратегії комунікації. З іншого боку, в Україні починає відроджуватися стратегічна доброчинність та меценанство, за якими на початку в більшості стоїть бажання окремих людей, здебільшого власниів, акціонерів та керівників. Такі великі меценатські проекти в першу чергу вказують на зміни у сприйнятті власниками/меценатами місця власної компанії у суспільстві, у зрушенні розуміння людиною речей, необхідних для суспільства. Йдеться про підвищення суспільного усвідомлення поодинокої людини. Проте саме така людина здатна, за певних обставин, почати думати про роль власного бізнесу, цілої власної справи, у суспільстві.

Деякі приклади меценатства в Україні:

Проект Українського Мистецького Арсеналу та залучення найбагатших українців до його фінансування
Фінансування директором "Київпідземшляху" та страховою компанією "Кредо-класик" виставки Ніко Піросмані у Києві
Торговий будинок НІКО став спонсором Академічного драматичного театру Франка
Банк "Форум" профінансував найбільше мистецьке фотовидання про Київ
Львівське відділення Нафтогазу фінансує програму допомоги дитячим будинкам, вкл. нещодавне рішення придбати цілий будинок для потреб нового дитячого будинку сімейного типу.

Подібні приклади потрібно відстежувати, адже вони здатні стати основою подальшого активного поширення інших засобів КСВ у компаніях.

ИТ компании и социальная ответственность

2006-04-16T14:39:00.000-07:00

Похоже, именно молодые, как по украинским стандартам, отрасли экономики, начинают активно разрабатывать вопросы корпоративной социальной ответственности, при чем не называя это таковым. Речь идет об отрасли разработки ПО и оказания ИТ услуг, более известных как аутсорсинг и/или ИТ.Некоторые ис последних замеченных статей и материалов:

Университетское IT-образование: трещит ли фундамент? – статья Владимира Исаева на портале http://itc.ua/
Интел планирует расширить программу обучения ИТ навыкам для преподавателей. В 2006-2007 в Украине планируется привлечь ок. 50 тыс. учителей. (н-т тут)
Интернет Ассоциации Украины добивается отмены корупционного постановления правительства

Зачем компаниям это нужно? Во-первых, без стабильного притока молодых одаренных специалистов отрасль обречена на поражение в мировой борьбе за аутсорсинг-контракты (возможности роста компаний будут серъезно ограничены). Во-вторых, без создания благоприятной среды для дальнейшего развития специалистов, возможностей для создания собственных компаний и проектов, эти же специалисты будут продолжать массово выезжать за границу, постепенно перетягивая своих коллег, тем самым не разширяя рынок для украинских компаний, не развивая внутренний рынок спроса на ИТ услуги. В-третьих, без обучения масс, 47-млн рынок так и останеться на уровне потенциального рынка, а не реального. Без привлечения государства, решение системных проблем, тормозящих решение подобных проблем, просто невозможно.

Чего хотелось бы пожелать украинским ИТ компаниям:

Активно продолжать требовать изменений и предлагать знания и навыки госорганам на уровне отраслевых ассоциаций. Требования относительно модернизации инфраструктуры, системы образования, последипломной поддержки образования населения, упрощения визовых процедур (для уменшения стимулов для выезда за гриницу для укр. специалистов), оновления систем классификаторов, как в статистике так и в др. сферах ..
Перенимать опыт западных компаний по оказанию помощи в решении глобальных и национальных ИТ проблем, - от пропагандистских кампаний до партнерств с учебными заведениями
Идти дальше по пути социальной ответственности – увеличить прозрачность ведения бизнеса, больше привлекаться к решению экологических проблем (куда деваються идут старые компютеры и мобильные телефоны), помогать в решении не только национальных и/или ИТ проблем, но и местных, в местах работы компании (например, сидение молодежи в Интернет кафе), пропагандировать конструктивное и инновационное отношение молодежи к проблемам общества (во времена массового нигилизма, индивидуализма и пессимизма).

Кажется, именно украинские ИТ компании имеют все шансы продвинуться раньше других отраслей в выработке и реализации социально ответственного подхода к ведению бизнеса в Украине. Это при условии, что эти компании совсем не уйдут в подполье или выведут быстро заработанные активы за границу.

Nokia, Connecting People, - Connecting More?

2006-04-16T13:39:00.000-07:00

Цікавий збіг обставин, - випадково знайшов матеріал для преси Nokia Україна стосовно запуску нової соціальної програми - Компанія Nokia надає благодійну допомогу юним українським талантам. Одночасно також сьогодні ж знайшов матеріал про запуск урядової програми підтримки обдарованої молоді. Напрошуються наступні питання:

Чому б Nokia не коннект не лише людей, але й власну програму із урядовою для отримання максимальної віддачі? Подібний конект не має бути обовязково злиттям, але впевнений компанія має досвід, який бути доречним для міністерства
Ця соціальна програма мала одноразовий характер, оскільки на сторінці не знайшлось жодної інформації про те, які результати мала ця програма, чи мала вона продовження, як вона вписувалась у загальну стратегію КСВ компанії Nokia в Україні, як вона повязана із іншими соціальними програмами, проектами компанії.

КСВ та використання оффшорів

2006-04-16T13:33:00.000-07:00

Недосконале податкове законодавство, спотворені принципи діяльності податкових органів, тиск з боку ринкових факторів (необхідність зростання прибутків і т.д.) і культура бандитського пост-радянського капіталізму створили в Україні ідеальне середовище для використання оффшорних зон та інших форм оптимізації податковиз зобовязань. З одного боку, така реакції бізнесу та вищезгадані фактори, є цілком виправдана, з іншого, - більш ніж сумнівна. Податки – не лише офіційно оформлення форма рекетирства з боку держави, але й механізм утримання соціальної сфери держави у певному стані. Саме податки фінансують соціільну сферу, - освіту, науку, медицину, соцільні служби, систему реагування катастрофам і т.д. Зменшення надходжень до бюджету автоматично означає зменшені можливості держави у виконання своїх прямих обовязків.

Сторінки українських підприємств та офіційних оголошень про випуск облігації, акцій та інших фінансових інструментів наповнені усіма можливими Лтд з островів Мен, Кіпру, Ліхтенштейну і т.д. Виключно невіглас може не розуміти, що йдеться про форми використання оффшорних зон з метою оптимізації податків. Складається враження, що навіть найбільшіукраїнські підприємства, що мають сотні і тисячі працівників, приховують справжніх власників. Про яку довіру населення до бізнесу може іти мова, коли бізнес ховається від власних працівників, споживачів і сусідів? Звичайно, це питання є ширшим від питання про оффшорні зони, проте вони тісно взаємоповязані.

Ділемму власника українського успішого підприємства можна приблизно описати так:

Податкове законодавство настільки недосконале, що можливо сплатити більше податків, ніж лишається прибутків
Податкові органи більше цікавляться вибиванням податків/грошей, аніж розвитком компанії
Оприлюднення інформації про власні доходи (справжню належність підприємства) одразу спонукає ЗМІ, політиків і силові міністерства звернути увагу
Ініш теж вдаються до використання оффшорів – чим ми гірше? Скрізь на Заході це роблять.
Ми і так платимо податки.

Проте процитуємо Міністра фінансів - Виктор Пинзеник считает, что уклоняться от уплаты налога на прибыль позволяет несовершенство действующего законодательства, которое не запрещает предприятиям реализовывать продукцию через оффшоры. По его словам, 41% экспорта осуществляется таким путем. «В этой стране красть разрешено законом. Дефицит бюджета приближается к 4 млрд грн., а вокруг сплошной дерибан», — констатировал министр в кулуарном разговоре с коллегами.

Як можна змінити це зачароване коло? Хто несе відповідальність за соціально, або радше суспільно відповідальне управління податковими витратами? Яка роль різних груп впливу, які залучені у цю сферу економічної діяльності? Приблизний сценарій:

Консультанти із оптимізації податкових зобовязань: інтеграція інформації про етичні вибори компанії при виборі оптимального варіанта оптимізації податкових зобовязань у матеріали консультацій, інформаційні пакети, що надаються потенційним клієнтам, залучення у дискусійні форуми та тематику КСВ та бізнес етики, вкл. на міжнародномі рівні, проведення навчання працівників, з метою підвищення розуміння та кваліфікаціїу питанням бізнес етики та КСВ
Компанії, що використовують послуги оффшорних зон: виважена комунікація залучення оффшорних груп у роботу компанії (ідеально – інформування громадськості про принципи оптимізації податкових зобовязань), взяття до уваги суспільної відповідальності компанії при виборі стратегії використання оффшорних компаній, надання повних рекомендацій та порад колегам по бізнесу ()
ЗМІ, державні структури податкового та фінансового нагляду: утримання від беззастережно негативного ставлення до компаній, що використовують оффшорні зони, створення клімату діалогу та розкриття компаніями інформації про принципи оптимізації податковиз зобовязань.
Інвестори: обовязкове взяття до уваги етичних принципів оптимізації податкових зобовязань компаніями-обєктами потенційного інвестування, активне залучення у діалог із компаніями на професійними обєднаннями стосовно поширення інформації у сфері суспільно відповідальної оптимізації податкових зобовязань, надання рекомендацій та порад

Створено ГО Форум соціально відповідального Бізнесу

2006-03-19T04:44:00.000-08:00

Україна отримала першу організацію КСВ - ГО Форум Соціально Відповідального Бізнесу, започаткований Українською PR-лігою. Із статутними завданнями організації можна ознайомитись тут. Цікаво, що за умов, коли в Європі нуртують активні дебати про те, що КСВ не просто балачки та PR і коли компанії достатньо активно дистанціюються від безпосередньої участі ПР-компаній в діяльності КСВ, в Україні саме PR-асоціаіція вирішила створити об'єднання компаній в галузі КСВ. З одного боку, - тішить, що нарешті такі організації створюються, з іншого боку - PR ліга бере на саме неабияку відповідальність за уникнення дикредитації поняття "корпоративна соціальна відповідальність" як такого. Уже в статутних документах активно подаються поруч такі поняття як "благочинність" та "соціальна відповідальність" - лише наступні кроки Форуму засвідчать, чи благочинність підмінятиме соціальну відповідальність, і чи це все лише черговий раз PR, чи справді компанії мають бажання запроваджувати нові концепції та ділитися досвідом управлінськими методами, стратегіями та впровадженими програмами.

Повернення боргів СРСР і злидні людей похилого віку

2006-03-17T13:53:00.000-08:00

Повернення боргів Ощадбанку СРСР стає щорічною темою для обговорення у Верховній Раді, на засіданнях правління Ощадбанку (тепер вже) України. Але сам факт існування такої специфічної проблеми свідчить про певну унікальність реалій українського варіанту корпоративної соціальної відповідальності. Якщо реально оцінити кількість підприємств, де і далі працюють тисячі працівників, що вклали своє здоровя і життя на роботу на цих підприємствах, колись надіючись на забезпечену старість, але зараз із страхом очікуючи злиднів життя на пенсії, - це свідчення існування прихованої соціальної проблеми, - заборгованості за роботу під час існування СРСР, а також безладу перших років незалежності. Не лише заборгованості по вкладах, а заборгованості по роботі, по втраченому життю, по розбудованій (як-неяк) країні.

Компаніям незручно бути винним історичним обставинам, державі - невигідно наполягати на факті існування такого суспільного боргу попереднім поколінням, а людям похилого віку хочеться спокою і не існує організацій, які б представляли б їхні інтереси. Усамітнені по квартирах, селах, дачах, непомітно пересуваючись з роботи додому, стоячи в чергах у той самий Ощадбанк та на базарах, - ці шляхи не перетинаються із нашим сучасним життям управлінців, керівників, - цілого нового покоління, що працює в умовах стресу, браку часу й інформатизації/віртуальності, пересуваючить машинами, таксі та літаками. Компанії мають заробляти гроші, щоб утримати цих нових мобільних працівників, що швидко зростають у вартості (витратах на зарплату). Ті, що середнього віку, мають певну привязку до одного робочого місця і навряд чи зрушаться, навіть якщо зарплата мала. Про пенсіонерів чи таких, яким лишилось пару років до пенсії, - має думати держава чи вони самі. Така собі економічна система замкнутого кола, де не існує можливості визнати когось відповідальним за злиденні умови існування істотного відсотку населення країни. І, на жаль чи радше на щастя, про такі проблеми не чули за кордоном, ніхто не принесе сюди модні кейси про те, як такі проблеми вирішувати. Ніхто не буде тиснути політично чи використовувати важелі впливу головного офісу на представництво в Україні, щоб розвязати проблему злиднів людей похилого віку. Але мають існувати іновативні рішення, яким чином сучасні українські компанії можуть СИСТЕМНО допомогти долати цю проблему. Чи залучати до нових видів робіт, чи допомагати освітніми програмами, чи допомагати розростанню нових соціальних структур, які б обєднали б таких людяй, допомогли б вивезти з депресії і відчути потрібними суспільству, чи навіть через доведення розуміння складності проблеми до власних працівників (допомагаючи розвязувати проблему через вісь батьки-діти), залучення до робочих груп на національному рівні і т.д.

Когда с размером приходит ответственность

2006-03-15T15:25:00.000-08:00

Немирофф продолжает расти на международных рынках, что не может не радовать с точки зрения развития экономики Украины (и не только, также тех стран, где работает/представлен Немирофф). Последние новости - компания из Немирова Винницкой области вплотную подошла к лидерам международного водочного бизнеса (см. статью Компанйон).

Одновременно такие достижения наводят на мысль об отвественности компании за разумное потребление алкоголя в обществе. С одной стороны, Немирофф имеет корни из страны, издревне производившей водку - Украины, с другой - страны, известной чрезмерным ёё же и потреблением, что как бы тоже наводит на мысль о месте и роли компании в обществе как в Украине, так и за рубежом.

Даже поверхностное сравнение страниц Немирова и одного из их главных конкурентов - британской Диажео - показывает, что, к сожалению, украинская компания не особо профессионально подводит к своему назначению и легитимности в обществе, особенно на мировом уровне. А проблем, где компания действенно может помочь, принимая во внимание накопленный на рынке опыт и саму суть работы на рынке алкоголя, немало:

Как бороться с алкоголизмом? Как ре-интегрировать в общество людей, страдающих от алкоголизма?
Как уберечь несовершеннолетних от воздействия рекламы алкоголя?
Как помочь развивать людей, работающих на продажах алкоголя (часто молодежь в барах и ресторанах)?
Как ре-интегрировать людей, продающих суррогатный алкоголь, в легальную экономику (сохранить заработок, но в рамках закона)?
Как собрать и переработать стеклотару?
Как предотвратить насилие, звязанное с злоупотреблением алкоголя, и как создать условия для преодоления последствий такого насилия?
Как создавать образ продукта (бренд) без создания идола (психологическое желание продукта) на таком нравственно-сложном рынке, как водочный?
.......

И таких вопросов много. Интересно, знает ли кто-то о подобных инициативах того же Немироффа или др. украинских производителей водки?

Світові стандарти і новий нафотопровід в Туреччині

2006-03-12T16:03:00.000-08:00

Щойно повідомили, що Укрзакордоннафтогазбуд починає будувати новий нафтопровід в Туреччині, спільно із Thyssen Group та турецькою Botan. Цікаво, яким чином компанія, яка особливо не відрізняється прозорістю (спробуйте знайти матеріали про екологічні експертизи робіт, що проводив Укрзакордоннафтогазбуд в тому ж Лівані чи де інде!) забезпечить екологічну та соціальну безпеку побудови цього нафтопроводу. Ботан багато хто звинувачував в упередженому ставленні до курдів під час побудови нафтопроводу Баку-Джейхан (на початок можна почитати статтю Гардіан). Водночас Thyssen Group має певні напрацювання стосовно сталого розвитку (див. офіційну сторінку компанії). Компанія не є міжнародним лідером стосовно корпоративної соціальної відповідальності, але безперечно Укрзакордоннафтогазбуду є чому повчитись. Цікаво лише, чи бажання.

Еліта-Центр та банки

2006-03-12T13:52:00.000-08:00

Історія із скандалом навколо Еліти-центру наводить на думку про роль банків, що надають іпотечні кредити населенню. Так, юридично ті банки, що надали кредити людям, що внесли гроші в Еліту-центр, не несуть відповідальності за рішення, прийняті окремими людьми. Але, з іншого боку, який працівник банку захочить вимагати повернення кредиту від сімї, яка втратила і свої гроші, і плюс ще не зароблені але позичені гроші від банку? Це дуже негативно позначиться на репутації банку, але, з іншого боку, нестягнення боргу призведе до втрат власників банку. Продумана програма освіти населення на цю відносно нову тематику для України (іпотечні кредити) може стати складовою полатики КСВ українських банків. Короткотермінові витрати допоможуть уникнути більших проблем у майбутньому.

Металургійний комбінат ім Ілліча

2006-03-09T13:48:00.000-08:00

Чи все так чисто у металургійного комбінату ім. Ілліча, як може здатися із їхньої фінансової звітності. Так, прибутки зростають завдячуючи зростаючий економіці. Але, зважаючи на деякі факти (див. репортаж), в них явно не все так чисто з управлянням екологіі. Можна повертати стрілки на політику, але факт залишається фактом - ви хотіли б, щоб ваші діти пірнали в море в Маріуполі? Людина у здоровому глузді скаже "ні". А кому сказати дякую за втрату моря, повітря, здоровя? В комбінації з корупцією, створює абсолютно традиційний портрет України.

Не так давно комбінат вийшов на міжнародні ринки капіталів через випуск депозитарних розписок на NYSE. Певно саме відсутність англомовних матеріалів про діяльність компанії (наразі) ще не привернула увагу до компанії з боку фондів соціально-відповідального інвестування, які активно викривають компанії, які нічого або мало що роблять для покращення екологічної та соціальної ситуації. Інвестори би певно здивувались, дізнавшись, що їх кошти витрачаються на покращення ефективності підприємства сумнівними шляхами, через нехтування думкою екологів і виключно через звязки у міністерствах. Одразу закрадаються сумніви про ефективність і правдивість всього, що робить компанія.

Можливо хтось має перевірені факти про протилежне? Приємно буде переконатись, що у Меткомбінату Іллічі все гаразд із екологією і соціальною сферою.

Міттал - чи стане краще людям?

2006-03-09T13:29:00.000-08:00

Після приватизації компанія активно показує себе з позитивного боку

- Розпочало відбір страхової компанії для страхування працівників підприємства, і, принаймні за твердженнями компанії, раніше цим взагалі ніхто не займався (див. статтю)
- Збільшило робочі місця (правда, тут бракує незалежної оцінки - звітам про зайнясть нашій статистиці особливо довіряти не доводиться)
- створило додаткові місця для інвалідів (див. статтю)

Проте, звичайно, відмова (або потенційна відмова) від української сировини, може призвести до втрати робочих місць у суміжних галузях. Проте, знову ж таки, якщо втрачаються "брудні" малооплачувані (з високооплачуваними власниками), робочі місця, - може, загальний баланс, таки теж позитивний? Врешті, кокс/руди у в Казахстані може бути більше.

Нафтогаз України і туберкульоз у Львівській області

2006-03-09T13:08:00.000-08:00

Знаходить підтвердження стійкість намірів Нафтогазу України працювати із медичними закладами Львівської області (див. статтю у Львівській газеті), - цього року компанія вкладе 3,5 млн грн на придбання обладнання для бактлабораторій. Проте запізнення з наданням і загальна нестача державного фінансування призводять до затримок до відкриттів центрів, лабораторій і т.д.

Така ситуація наводить на дві думки:
1) Чому не залучається додаткове фінансування, зібране (або яке потенційно може бути зібране) неурядовими організаціями, населенням, - ЗМІ можуть допомогти
2) Яким чином Нафтогаз проводить профілактику захворювання серед своїх працівниів та їхніх сімей? Останніми роками компанія активно покращює свою сторінку та загалом спосіб ведення діяльності, проте компанія, на якій, за її власним твердженням, працює бл. 1% працездатного населення України, має здатно більше важелів для впливу на захворювання, ніж лише надання фінансової допомоги. Визначення умов проживання працівників, їхнього харчування, ситуації вдома, освітні програми, у т.ч для колишніх працівників, - все це можна зробити, причому не особливо витрачаючись з власного бюджету, лише розумно розпланувавши проект.

Миттал Стил, Криворижсталь и Социальная Ответственность

2005-11-07T02:45:00.000-08:00

С приходом Миттал Стил (Mittal Steel) в Украину многие связывают улучшение состояния ведения дел на Криворожстали. Накопленные годами проблемы, от экологических до экономических, должны быть еффективно решены новым собственником предприятия. В связи с этим, интересно проанализировать политику и предыдущий опыт Миттал Стил в сфере корпоративной социальной ответственности.

На основе публичной информации, доступной на странице Миттал Стил, можна сделать следующие выводы про политику компании:

Компания активно замещает ресурсно-затратные технологии на более современные, особенно в тех случаях, где ожидается прибыль от экономии ресурсов, используемых в технологических процессах.
Миттал Стил активно работает над подготовкой к вступлению в силу нового европейского законодательства в сфере охраны окружающей среды и использования природных ресурсов, а также соблюдает все нормы, определенные действующим законодательством. С другой стороны, компания не предпринимает активных усилий по улучшению своей работы, выходящих за рамки требований, определенных законодательством. Фактически, компания следует приципу соблюдения требований, но не принципу целеспрямованного системного улучшения принципов работы.
Компания поддерживает местные культурные и спортивные инициативы, а также инициативы и проекты оздоровительного и образовательного характера. В Казахстане Миттал Стил также поддерживает социальную инфраструктуру. Следует заметить, что такая поддержка осуществлялась предприятиями и до их приватизации Миттал Стил и проекты не являются особо инновативными по сути (носят единичный и не системный характер).

С другой стороны, в отчете компании по КСО полностью отсутствует информация про социальные проблемы компании, например в Польше, где компания сократила тысячи работников (см. подборку материалов Газеты Выборчей) или в Казахстане, где та же социальная инфраструктура была передана на баланс местных властей и были проблемы с профсоюзами относительно повышения зарплат). Каждая компания должна иметь право на сокращение штатов, но право должно быть использовано ответственно, с переподготовкой кадров, стимулированием создания новых рабочих мест, привлечением других заинтересованных групп общества.

При приватизации Криворожстали, Фонд Государственного Имущества Украины (ФДМУ) обязал инвестора:

Сохранить численность штатного персонала на том же уровне на протяжении 5 лет
Поддерживать социальную инфраструктуру на сегодняшнем уровне
Обеспечить поступления в бюджет на уровне на ниже уровня 2003-2004 лет
Опечпечить прибыльность предприятия на уровне не ниже 9.5 млрд. грн. в ценах 2005г.
Провести программу комплексной реконструкции комбината

ФДМУ однозначно попробовал ограничить возможности Миттал Стил по сокращению штатов. Похвально в короткосрочной перспективе, но средне- и долгосрочная безопасность рабочих мест полностью зависит от позиции компании. И тут прошлый опыт компании оставляет больше сомнений нежели уверенности. То же относится к переоборудованию комбината. Несомненно Миттал Стил вольет капитал в форме нового оборудования, процессов, но насколько современными будуть технологии в стране, далеко не блещущей защитой экологии на законодательном уровне (по сравнения с ЕС). Принимая во внимание нежелание Миттал Стил идти далее требований закона, получит ли Украина дейсвительно лидера в сфере КСО? Сомневаться приходиться также в увеличении роли компании в региональном развитии. Криворожсталь - фактически регионообразующее предприятие, что не особо позитивно влияет на конкурентоспособность региона. Фактически, молодежь не имеет выбора места работы. Способен ли Миттал Стил создать условия для диверсификации региональной экономики, развития культуры, спорта, образования, новых технологий, науки? Несколько первых лет работы Миттал Стил должны дать ответ на этот вопрос. Пока что прогноз негативный.

Телевізійні Канали та КСВ

2005-08-16T08:06:00.000-07:00

В Україні починається телевізійна кампанія проти СНІДу. Разом із Міністерством охорони здоров'я та міжнародною неурядовою організацією "Трансатлантичні партнери проти СНІДу" (ТППС) кампанію організовують також українські телевізійні канали, - ICTV, СТБ, "Новий канал", УТ-1, "Інтер", НТН, "5 канал". Це безперечно цікавий приклад поєднання декількох важливих груп впливів (уряду, ЗМІ та НУО) в одному заході в Україні. Телевізійні канали є компаніями/комерційними організаціями, отже подібні заходи є прикладом корпоративиної соціальної відповідальності. Зважаючи на негативну інформацію про галузь, яку оприлюднювали ті ж самі ЗМІ в останній час, наприклад про подання неправдивої інформації під час президенських виборів, непорозуміння із питаннями власності телеканалів, якість телевізійного наповнення, потрібно лише вітати подібний приклад співпраці українських телевізійних каналів із іншими групами впливу для вирішення нагайної і зростаючої проблеми українського суспільства.

Маємо надію, канали не зупиняться на цьому (канали беруть участі у кампанії через механізм соціальної реклами), і використовуватимуть свої власні наявні ресурси (доступ до найвіддалініших слухачів, власний персонал, навяні знання і т.д.) для розширення своїх програм корпоративної соціальної відповідальності.

Читайте також:
МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВОХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ НАЧИНАЕТ НОВУЮ МЕДИА КАМПАНИЮ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ИНФОРМИРОВАННОСТИ НАСЕЛЕНИЯ ПО ВОПРОСАМ ВИЧ/СПИДА
Подолання СНІДу: нові можливості для України
The Media and Social Responsibility

2005-06-30T14:34:00.000-07:00

Строительные войны в Киеве

Зміна клімату та українські компанії

2005-05-15T14:40:00.000-07:00

Інформація про зміну клімату поступово стає темою для розмов та діяльності не лише для екологів та студентів, але й для компаній. І хоча до впровадження повномасштабних програм змін українськими підприємствами ще дуже далеко, не може не тішити той факт, що український уряд активно допомагає у просуванні ідеї.

Останні новини, помічені та тему зміни клімату:

3-5 жовтня 2005, конференція "Зміна клімату та бізнес" (офіційна сторінка)
Ініціатива з питань зміни клімату (на жаль, сторінка не оновлювалась з дня закінчення проекту у 2003, проте там і далі є достатно корисної конференції)
Спеціалізований журнал "Нефть и Газ" має спеціальну рубріку, присвячену питанням екології. Деякі із останніх статтей: О причинах глобального потепления, изменений климата и масштабности природных катастроф, Топливо будущего: реалии и перспективы, Баланс экологических интересов, Безпечне транспортування вуглеводів: екологічний аспект, Энергия из биомассы,
Одна із консультаційних компаній, яка надає інформаційні послуги стосовно нових ринків викидів СО2, PointCarbon (Норвегія), має свій офіс в Києві. Присутність таких компаній лише активізує ринок в Україні.
Статті із сторінки Вінницької організації ІНТЕР-ЕКО: "Зелені" гроші. Кіотській протокол як спосіб модернізації української економіки, Україна може заробити на продажі квот атмосферних викидів 2 млрд. євро (передрук репортажу ІСТV)
Індустріальний Союз Донбасу планує широкомасштабну інвестиційну програму, яка, між іншим, спрямована на зменшення використання енергії та утилізацію теплових викидів з метою вироблення енергії. Проте слід відзначити, наразі не помітно чіткої позиції компанії стосовно зменшеннята повної нейтралізації викидів СО2
Державний комітет з енергозбереження подає цікаві приклади впровадження енергозаощаджувальних технологій з регіонів (http://www.necin.gov.ua/). Але на сторінці не подається жодної інформації стосовно програми роботи комітету із великими підприємствами та компаніями України, які, в основному, мають найбільші викиди в атмосферу.

Якщо ви маєте інформацію про те, яким чином українські компанії реагують на питання зміни клімати, лишайте в коментарях до цієї статті.

Нафтогаз України - Соціальна Відповідальність чи Підміна Функцій Держави

2005-04-29T01:41:00.000-07:00

"Нафтогаз України" оприлюднив заяву про наміри вкласти значні кошти в розбудову соціальної інфраструктури Львівської області (читайте статтю "Нефтегаз" займеться Львовской областью у "Деловой Неделе"). Допомога у відновленні памяток архітектури, фінансування онкологічного центру та подальша розбудова мережі газопостачання в області можуть лише вітатися. Власне останній пункт, - розбудова газопостачання, - має пряме відношення до діяльності компанії. Допомагаючи у розвязанні соціальної проблеми (а відсутність газу на селі ж власне соціальною проблемою), НАК сприяє розширенню ринків свого товару.

Водночас сумнівно, що НАК має обмежитись лише спонсорством інших об'єктів, про які йдеться в заяві. Одноразова фінансова допомога не вирішить проблеми довгострокового фінансування ані Оперного Театру, ані онкологічного центру. Можливо, компанія спільно із органами державного управління, здатна допомогти у визначення процесів управління тим же ж Оперним Театром, залучити власних спеціалістів до розробки бізнес-планів, навчити працівників медицини та культури ефективному управлінню своїми установами. Лише довгострокове партнерство із установами та органами управління здатне забезпечити віддачу від благочинних внесків Нафтогазу.

Паралельно із заявами про підтримку соціальних проектів, у Львові відбувалось пікетування голови НАК Івченка. Учасники пікетування закидали голові НАК вчинки, які далеко відходять від стандартів етики ведення бізнесу (розпродаж за безцінь Львівського м'ясокомбінату інвестору за рахунок дрібних акціонерів). Маємо надію, п.Івченко зможе відповісти на ці звинувачення, оскільки інакше тінь впаде на цілий НАК. Лише етичне керівництво здатне розбудовувати соціально відповідальні компанії.

Інформація про КСВ - Чекайте Припливу

2005-04-28T06:29:00.000-07:00

Корпоративна Соціальна Відповідальність - звучить цікаво, надумано і неординарно для пересічного українського управлінця. Ті з нас, хто володіє англійською, де-не-де та й зустріне це словосполучення в англійському варіанті на сторінках новин, на спеціалізованих економічних сторінках і т.д. Одразу можна помітити можливість для виведення нового продукту на український ринок - інформація про КСВ, тематичні семінари, тренінги, конференції .... Звичайно, це природньо, звичайно, це згідно правил ринкової економіки, і, можливо, це допоможе зробити українські компанії більш відповідальними.

Проте давайте зупинимось і подумаємо - наскільки етичним є такий можливий бурхливий розвиток подій? Питання, на які наразі немає відповідей:

Як можна проводити тренінги та організовувати конференції, якщо тренери та організатори не мали ані найменшого досвіду роботи із бізнесом?
Чи все, що друкується на Заході у глянцевих обкладинках, вартує уваги? Хто зможе підвердити вартісність матеріалу, що доноситься до українського менеджера?
Як гарантувати, що люди, які використовують перевагу першого на новому ринку, не узурпують ринок і не дискредитують ідею в очах потенційних споживачів (у даному випадку - компаній)?
КСВ - у цій сфері межа між PR та правдивою інформацією, підтвердженою діями, є надзвичайно тонкою. Чи зможуть українські управлінці, які наразі перебувають у захваті від PR технологій, відсіяти зерно від полови?
Хто зможе гарантувати, що новоявлені консультанти та спеціалісти із КСВ в Україні не нароблять помилок, поспіхом перекладаючи теорії, напрацьовані десь у Великобританії, до свого наступного тренінгу на тематику КСВ? Хто розгадуватиме загадки на кшталт "задіяння стейкхолдерів" та "менеджерські фрейморки"?

Цей віртуальний щоденник - не виключення. Це є спроба бути відкритим і запрошення до діалогу. Але навіть тут легко забути про етику чність висловлювань.

Певно, найцікавіше - це писати про те, що дійсно відбувається. Нещодавний приклад - стаття на уокаїнській сторінці ВВС Nike оприлюднює список усіх своїх підрядників. Власне подібні статті здатні дійсно сприяти поширенню КСВ в Україні. Але тема відповідальної роботи із постачальниками потребує окремої розмови.

Кіотський Протокол та Українські Ліси

2005-03-17T07:51:00.000-08:00

Уряд Японії спільно із Світовим Банком виділяють кошти на посадку лісів в Україні. Це робиться в рамках програм та механізмів, передбачених Кіотським протоколом. (див. цю статтю в "Деловой Неделе" а також цю статтю).

Зважаючи на значну втрату лісів на Сході України та одночасне скупчення великих промилових гігантів власне у цьому регіоні, - можливо, цей проект можливо розширити за рахунок залучення фінансування промислових компаній зі Сходу України. Чому це має бути вигідно компаніям:

Набуття досвіду роботи з механізмами Кіотського протоколу, що можна активно використати з роботі на інших ринках;
Фактично японський грант може стати додатковим фінансуванням для набуття такого досвіду (див п.1), - економія коштів у середньостроковому періоді;
Позитивний імідж серед потрібних державних органів, не лише ПР, але й прояв конкретного бажання змінити екологічну ситуацію на краще, напрацювання механізмів роботи із Міністерством;
Використання цього проекту як важеля для просування компанії за кордоном, особливо для отримання фінансування. Інвестори приділять більше уваги компагіям, яка розуміється на проблемах суспільства і, верогідно, не стане обєктом судових позовів за неправомірні дії.

Суми, потрібні для насадки лісів, можуть принести значні дивіденди. Можливо, навіть існують кращі способи залучення у подібні проекти.

Права людей і Антонов

2005-03-08T03:10:00.000-08:00

Чи зверне увагу Антонов, безперечний лідер українського авіабудівництва, на те, що помічає світ, але чого, здається, не помічає чи ігнорує, компанія. Вже декілька разів поспіль ВВС пов'язувало торгову марку Антонов із етнічними чистками в Дарфурі, Судані. І ВВС не поодиноко.
Якщо українська компанія планує масову експансію на світові ринки, яким чином така репутація допоможе компанії? Яким чином АНи опинились в руках джанджавідів (загони, що проводять етнічні чистки серед чорношкірого населення)? Навіть якщо це не компанія напряму продала ці літаки, пояснення мають бути надані хто продав їх. Репутація продукту - це репутація крмпанії. Чи буде вам затишно за рейсі Дніпропетровськ-Київ, від усвідомлення того, що та такому самому літаку вбивають тисячі людей?
Можна відмахнутись, сказати, що "це десь там, а нам треба їсти". А чому ви маєте їсти, коли тисячі вмирають? Чим українці кращі від суданців? Є загальновизнані права людини, і, здається, Антонов не звертає уваги на ці права, продаючи техніку.

Які стандарти експортуватиме Укрнафта?

2005-03-05T18:55:00.000-08:00

Найбільші нафтові гіганти світу, і в першу чергу європейські, проводять активну політику в сфері КСВ. Shell, BP, Total, Eni оприлюднюють річні соцільні звіти (або звіти із сталого розвитку), удосконалюють структуру управління, впроваджують внутрішньокорпоративні стандарти, залучені в роботу багатьох міжнародних та національних асоціацій, повязаних із рідними аспектами КСВ і т.д. Звичайно, існує величезна кількість проблем, оскільки сектор є дуже ресурсно-інтенсивним і учасники ринку є великими компаніями, проте стратегічний напрямок підвищення рівня КСВ є наочним.

НАК НафтоГаз та Укрнафта, на жаль, не є серед лідерів корпоративної соціальної відповідальності. Дізнатись про стратегічний підхід компанії до своєї дільності, до оцінки впливу цієї діяльності на суспільство та навколишнє середовище практично неможливо. Окрім скандалів, повязаних із призначенням керівництва цих компаній та визначенням прав власності на компанії інформації практично не надходить. Водночас компанія активно займається диверсифікацією активів, включаючі нещодавне залучення у роботи в Лівії та щойно озвучені плани щодо видобутку нафти в Казахстані (див. Деловую Неделю), що не може не радувати, зважаючи на економічну доцільність. Водночас виникає запитання - а які стандарти корпоративної діяльності експортуватиме Укрнафта? Як реагуватиме на питання захисту екології, чи уникатиме корупції на місцевому рівні, чи сприятиме соціальному розвиткові громад, як поводитиметься із українськими спеціалістами і т.д. Наразі більше підозр, ніж впевненості.
Зважаючи на останній прес-реліз компанії (документ), допомогу соцільній сфері компанія розуміє виключно як газифікацію селищ. З цього можна зрозуміти, що, на жаль, компанія навіть близько не підійшла до розміння своєї ролі в суспільстві тут в Україні, не говорячи про інші країни.

Можливості КСВ страхових компаній

2005-03-05T18:22:00.000-08:00

Нещодавно в пресі з'явилася інформація про прийняття страховою компанією Лема (м.Харків) до перестрахування ризиків, пов'язаних із будівництвом станції очищення стічних вод у ліванському місті Рас Набі Юнес. Компанія взяла у перестрахування 5% від суми страхового покриття, що становить 12,9 млн. євро. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків підписано на строк 3 роки, що включає 2 роки будівництва станції й рік її гарантійного обслуговування.

Ця інформація наводить на думку, що страхові компанії мають можливості

Проводити активну роль у страхуванні соціально та екологічно значимих ризиків, а токож сприяти зменшенню подібних ризиків в Україні. Наприклад, страхові компанії матеріально зацікавлені в максимальному прийнятті до уваги довгострокових екологічних наслідків будівництва та модернизації підприємств, оскільки недостатня увага до цих питань може мати нищівні наслідки для підприємства (та до об'єкту страхування).
Досвід прийняття до перестрахування іноземних ризиків, повязаних із соціально-значимими обєктами, як у вищезгаданому випадку СК Лема, може слугувати прикладом до активізації ринків страхування подібних ризиків в Україні. Для цього потрібно підвищувати рівень розуміння важливості соціальних та екологічних ризиків. Нові ринки створюватимуться виключно за рахунок освіти, розуміння важливості певних цінностей (стану екології, добробуту, якості життя).
Страхові компанії мають бути зацікавлені у визначенні соціальних та екологічних ризиків, що існують в Україні. Сам факт початку кодифікації, визначення подібних ризиків має активізувати підвищення рівня КСВ серед інших компаній, задля зменшення та мітігації подібних ризиків.

Звичайно, страхові компанії мають власну соціальну відповідальність, наприклад не занижувати вартість потенційної екологічної шкоди, проводити прозору діяльність і т.д. У свті саме страхові компанії є одними з найактивніших бізнес-структур, що залучені у вирішення питань зміни клімату, досягнення сталого розвитку та ін., оскільки це має вплив на страховий бізнес.

"Укртатнафта" уделяет внимание экологии

2005-03-02T14:00:00.000-08:00

Компания "Укртатнафта" продолжает выполнение комплекса природоохранных мероприятий и внедрение экологически безопасных технологий.

В 2004 году компанией "Укртатнафта" был выполнен ряд работ по охране окружающей среды. В частности, в прошлом году предприятие не осуществляло забор свежетехнической воды из сетей городского водоканала для наполнения собственных оборотных систем, используя для этих целей очищенные сточные воды и добытую подземную воду. В целом очищено 7,115 млн. куб. м сточных вод и возвращено в системы предприятия 6,081 млн. куб. м очищенных стоков. Стоки предприятия не поступали на городские очистные сооружения, а откачивались только на пруд-испаритель АО "Укртатнафта". Вскоре также будут завершены работы по дооборудованию технологических комплексов блоком ректификации сульфидсодержащих конденсатов, что позволит также значительно снизить объем сбросов в пруд-испаритель.

Суммарное количество нефтепродуктов, улавливаемых на очистных сооружениях предприятия, в последнее время благодаря повышению уровня технологической дисциплины и замене вакуумсоздающих систем на производстве стремительно снижается. По сравнению с величинами 90-х годов этот показатель демонстрирует более чем десятикратное уменьшение. В компании постоянно ведется работа по извлечению нефтепродуктов и загрязненной воды из подземных горизонтов – в прошлом году добыто и направлено на повторную переработку 403 т очищенного нефтепродукта и 528 тыс. т воды. В 2004 г. было завершено формирование сети добывающих скважин на территории товарно-сырьевого хозяйства, а в текущем году планируется развивать сеть скважин на территории топливного производства.

В планах нынешнего года – начало реализации первой очереди замены открытых очистных сооружений механической очистки на закрытые с исключением из схемы очистки заглубленных железобетонных резервуаров.

Джерело - Комп&ньон

Почнемо з постачальників деревини?

2005-01-05T19:37:00.000-08:00

Ніколи не питали себе, який звязок між столом, за яким ви сидите, та зсувами в Карпатах, що забирають не одне життя та десятки домів щороку? Про лисі гори довго розповідати не потрібно, більшість з нас бачили це якщо не на власні очі, то принаймні по телевізору. Але те, куди ці ліси діваються, ми не особливо замислюємось. Проте хто гарантує вам, що стіл виробництва м. Києва не зроблено із нелегальної деревини з Карпат чи Волині?

Потрібна не лише сертифікація якості продукції, але й сертифікація якості системи постачання, гарантування того, що сировина є легальною, видобутою не на рабську зарплату у лісгоспі, без травм, і якомога меншою шкодою для навколишнього середовища. Світова практика КСВ має достатньо напрацьованих схем та прикладів для їхньої успішної адаптації в Україні.

Поступово держава починає реагувати на проблему - див. нещодавні новини про посилення контролю над вирубкою лісу в Чернівецькій області. Потрібна реакція споживачів та, головне, компаній. Корпоративна соціальна відповідальність власне є добровільною, а не примусовую, під тиском регуляторного механізму.