10 ще не згаданих тем СВБ
Багато говориться про співпрацю із групами впливу, про екологію, про доброчинність, про цільові програми з вирішення певних точкових соціальних питань. Спробуємо запропонувати нові теми для обговорення як частину розвитку поняття СВБ в Україні:
- Як розпланувати пришвидшене зростання зарплати працівників із одночасним зростанням їхньої продуктивності праці, щоб упорівнятись із показниками розвинених країн?
- Яким чином визначити точкові стратегії впливу на держструктури або наближені чи споріднені інститути, з метою пожвавлення ринків, на яких оперує компанія в Україні, з метою покращення ефективності держуправління та передачі досвіду, із збереженням принципу розподілу влади (уникнення відвертого тиску) та з думкою про сталий розвиток (навіщо ще більше машин якщо немає доріг та й так немає чим дихати?)
- Як розпланувати перехід на високотехнологічні процеси та продукти, як пришвидшити перехід на економіку знань, не втрачаючи темпи росту? План впровадження нових унікальних технологій, спроба розробки нових продуктів, створення образу торгівельної марки.
- Як глобалізуватись економічно обгрунтовано, соціально відповідально й з найменшими екологічними збитками? Як вийти на нові ринкі й утримувати там лідерські позиції, як працювати із постачальниками з інших країн, - при цьому вивчивши місцеві соціальні/екологічні особливості за найменший час?
- Як долучитись до покращення якості життя - працівників, споживачів, постачальників - як запланувати перехід від людських умов роботи і життя до накращих умов роботи і життя - на роботі, в місті, під час використання продукції чи послуг? Як пильнувати роботу інших груп впливу у цьому напрямку?
- Які механізми існують для окремої компанії для долучення до вирішення істотно внутрішньоукраїнських проблем - відкати, бідність пенсіонерів, занедбана медична система, затурканість населення, низька народжуваність, неспівставимі ціни на нерухомість, відсутність розуміння пенсійного захисту - при цьому не поодиноко, точково, а долучитись до системної зміни, без втручання у ринкові механізми?
- Які ефективні методи скороченння використання ресурсів (землі, води, енергії) існують, як ефективно запустити, випробувати (разом з іншими компаніями чи самотужки), отримати інформацію з інших країн про впровадження таких методів, технологій? Як знайти тих, хто має ідеї нових подібних методів, технологій, процесів?
- Як максимізувати вигоду від власного бажання ведення соціально відповідального ринку серед споживачів, фінансових ринків та конкурентів, коли реальні результати зміни зявляться у середньостроковій перспективі?
- Яким чином, якими методами та коли доносити стратегічні настановки СВБ всередині компанії? Як забезпечити розуміння підходу серед вищого керівництва, власників, та пересічних працівників? Як не дискредитувати поняття СВБ, як донести значимість прибутковості, ефективності, росту?
- Що робити із впливом продукту чи послуги на навколишне середовище, природнє й людське, після його споживання? Як вибудувати мережу постачальників для нейтралізації негативного впливу споживання продукції, при чому прибуткову? Від викидів вуглекислого газу, до переробки сміття, від впливу на здоровя до підмінення традицій і культури або етичних проблем?
Kонфлікт на “Леоні”
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/09/27/18678/ надбавки за різні види робіт і обурили робітників, оскільки це спричинило велику різницю в заробітній платі між різними відділами виробництва. Голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацко пояснив “Газеті”, що таких конфліктів можна було б уникнути, якби на “Леоні” була профспілка, яка захищала б інтереси працівників. За його словами, представникам галузевих профспілок не вдається успішно контактувати з керівництвом заводу з цього питання, хоча все-таки зрушення є.
http://www.leoni.deIn April 2003 LEONI AG was one of the first companies worldwide to issue a “Declaration on Social Rights and Industrial Relations”. Known as the LEONI Social Charter, it applies directly to all companies of the LEONI Group around the world. Ensuring employee and human rights as well as assuming social responsibility have always been integral elements of LEONI's corporate policy. LEONI’s European Works Council and the International Metalworkers’ Federation (IMF) are co-signatories to this Charter. LEONI supports and encourages its business partners to consider this declaration in their own corporate policies. The company regards this as a beneficial basis for reciprocal business relationships.
Проекти МФК в Україні
IFC (Міжнародна Фінансова Корпорація) оприлюднила інформацію про соціальні та екологічні аспекти проектів, які МФК фінансувала чи фінансує в Україні. Вперше можна прочитати про те, який чином українські компанії аналізують ці аспекти своєї діяльності. І це ще одне підтвердження важливої ролі міжнародних інвесторів - без вимог з їхнього боку ці питання залишились би поза увагою компаній, і точно не були б оприлюднені ( і не є оприлюднені навіть зараз). Дізнайтесь більше про соціальн відповідальнисть наступних компаній на
сторінці МФК:
Industrial Union of Donbass
Delta-Wilmar CIS
Kreditprombank
Sandora
Velyka Kyshenya
Nova Liniya
Rise
Zeus Ceramica
Asnova (Savservice Center)
Galnaftogas
Sofia Kiev Hyatt
CJSC AES Kyivoblenergo & CJSC AES Rivneenergo
Mironovsky
Можливо участь у проектах МФК спонукає ці компанії до впровадження власних проектів, виходити із власними ініціативами стосовно питань соціальної відповідальності, переходити на соціальні іновації у дияльності, а не лише переносити добрі, але чужі, практики в Україну.
Чому ІКЕА заважає київський ліс?
Цього літа ІКЕА в Україні натрапила на класичний приклад узгодження інтересів громадськості із довгостроковими економічними інтересами тої самої громадськості і безпосередньо ІКЕА. Лише приблизний перелік проблем і дилем, повязаних із ситуацією навколо ділянки на Харківській площі:
- ІКЕА вносить великі кошти і не може помилитися у виборі ділянки - Харківська площа ідеальна
- Компанія відома навіть на ринку українських девелоперів як чиста, яка не дає хабарів або відкатів
- ІКЕА стикається із субєктивними вимогами міськдержадміністрації (яка не славиться чистотою а радше навпаки) й обєктивнами протестами громади
- Немає поширення інформації від компанії , проте просочуються статті "на замовлення"
- Компанія на офіційній сторінці надає інформацію про приписи ведення бізнесу стосовно постачальників та відповідальному ставлення до навколишнього середовища. Водночас немає жодної згадки про анти-корупційни приписи чи внутрішні правила для мережних впроваджувачів (франчайзерів)
Чи дійсно компанія заступорилась на лісі, який кияни не віддадуть? Чи хтось з місцевих девелоперів розвів кампанію бруду? Чи дійсно стара і нова міські адміністрації раді відомому інвесторові чи притрумують ласий шматочок для своїх? Це справді ІКЕА чи хтось з впроваджувачів? Чи дійсно компанія є чистою чи випадково забули згадати про анти-корупцію у приписах?
Збірка матеріалів для власного аналізу читачів:
http://www.pravda.com.ua/news/2006/6/23/43405.htmhttp://www.pravda.com.ua/news/2006/4/4/40571.htmhttp://ua.korrespondent.net/main/52374/http://www.trk-kiev.kiev.ua/ua/news/news1866?printhttp://www.vlasnasprava.info/ua/business_news.html?_m=publications&_t=rec&id=6035http://www.kmv.gov.ua/print/news.asp?Id=40627http://rynok.biz/news/real_estate/1393http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,664067,page=1
Що змінить прихід Shell в Україну?
Shell прийшов в Україну з більшими інвестиціями й інтересом до подальших проектів. На міжнародному рівні компанія давно й активно позиціонує себе як відповідальну до інтересів суспіства компанію. Чи прихід Shell в Україну означатиме також привнесення передового досвіду у врахуванні ширших інтересів суспільства?
Можна передбачити, що в початковий період своєї діяльності компанія навряд чи перейматиметься питаннями поза безпосередньою зоною інтересів. Компанія нарощує присутність - і через пайову участь у
розробці існуючих родовищ Укргазвидобування, і через запровадження торгової марки Shell на роздрібному нафтовому ринку через угоду з російськиим
Альянсом. Компанія, яка є лідером на ринку альтернативних джерел енергії, потенційно може активно сприяти розитку цього сектору в Україні - включаючи позитивне лобіювання держорганів. Включення інтересів зацікавлених осіб до діяльності, увага до екологічної ситуації у районі операцій, професійний підхід до повного і вчасного інформування громадскості про діяльність - все це компанія вміє і робить за кордоном.
Потрібно зачекати - наразі Shell в Україні не виділяється відкритістю, особливо стосовно інтересів (
які колись на початку 90-тих навіть включали бажання управляти газотранспортною системою України) і відносин із держорганами. В угоді з
Укргазвидобутком дехто вбачає бажання змінити законодавство - і при другому прочитанні дійсно виникає більше питань ніж є відповідей. Проте прихід великої міжнародної компанії на український ринок на належному рівні можна тільки вітати - потенційно це ще один крок у напрямку розчищення нафто-газової кухні українського уряду і підвищення тиску на інших гравців на ринку до більшої відкритості, швидших іновацій та загальної професіоналізації.
Громадськи слухання щодо "Швидко"
Питання відповідального ставлення компаній по відношенню до всіх зацікавлених осіб стосуються не лише західних компаній - наша власна українська мережа швидкого харчування (хоча важко назвати щось 100% українським коли скризь просочується іноземний капітал) Швидко теж опинилась у скрутному становиші - Швидко пробує збудувати новий рестораній на Райдужній коло метро Берестейська, місцеві мешканці (принаймні частина) - проти (
чит. у Лізі). Зрозуміло, що ніхто не хоче мати випари просунутої їдальні у себе в сусідах, не згадуючи про знищені дерева.
Корпоративний сайт компанії ані слова не подає про громадські слухання, жодної інформації для преси, пояснення позицї, - проте явно за сторінкою хтось слідкує - інформація про новій ресторан на Майдані і про 6річчя компанії чемно надані. Класичний приклад непідготовленості до невигідних для компанії подій.
Що може бути інакшим? По-перше, Швидко може скористатися із ситуації і зробити такі собі зразки поведінки під час вибору майданчиків для побудови нових ресторанів - як не доводити справу до озлоблених громадських слухань, як вчасно мобілізувати всі потрібні відділи і людей в компанії? По-друге, самі по собі громадські слухання певно в новину для компанії - в подальшому досвід знадобиться, - цікаво чи в даному випадку компанії вдасться помиритися із бабцями-активістками без методів розвиненого ковбойского капіталізму? По-третє, чи ця ситуація примусить Western NIS Fund, який є інвестором цієї мережі, допомогти компаніям, в які вкладаються кошти, вести врівноваженіший по відношенню до громади бізнес? Сам факт включення певних соціальних (й екологічних критеріїв) оцінки обєктів інвестування може сильно підштовхнути в сторону прогресу у цій сфері.
“Сармат” проводит субботники
В рамках реализации программы социальной ответственнности пивоваренной группы “Сармат” стартовал проект “Сармат” - за чистоту нашего города”. В ходе осуществления проекта силами работников группы и местных жителей планируется провести субботники в городских парках шести городов – в Днепропетровске, Донецке, Луганске, Львове, Полтаве и Симферополе.
Первое подобное мероприятие прошло в субботу в Гагаринском парке г. Симферополя. В ходе акции был наведен порядок в одном из крупнейших парков столицы Крыма — покрашены ограждения, скамейки и разбиты цветочные клумбы.
В субботнике приняли участие генеральный директор группы “Сармат” Сергей Калинин, мэр Симферополя Геннадий Бабенко, директора подразделений группы “Сармат”, представители компании “Систем Кэпитал Менеджмент” - акционера группы “Сармат”, местные жители и работники ОАО “Пивобезалкогольный комбинат “Крым”.
http://www.sarmatbeer.com/articles/press25052006.htm
http://www.companion.ua/Articles/Content/?Id=9948&Callback=list
