Кіотський Протокол та Українські Ліси
Уряд Японії спільно із Світовим Банком виділяють кошти на посадку лісів в Україні. Це робиться в рамках програм та механізмів, передбачених Кіотським протоколом. (див.
цю статтю в "Деловой Неделе" а також
цю статтю).
Зважаючи на значну втрату лісів на Сході України та одночасне скупчення великих промилових гігантів власне у цьому регіоні, - можливо, цей проект можливо розширити за рахунок залучення фінансування промислових компаній зі Сходу України. Чому це має бути вигідно компаніям:
- Набуття досвіду роботи з механізмами Кіотського протоколу, що можна активно використати з роботі на інших ринках;
- Фактично японський грант може стати додатковим фінансуванням для набуття такого досвіду (див п.1), - економія коштів у середньостроковому періоді;
- Позитивний імідж серед потрібних державних органів, не лише ПР, але й прояв конкретного бажання змінити екологічну ситуацію на краще, напрацювання механізмів роботи із Міністерством;
- Використання цього проекту як важеля для просування компанії за кордоном, особливо для отримання фінансування. Інвестори приділять більше уваги компагіям, яка розуміється на проблемах суспільства і, верогідно, не стане обєктом судових позовів за неправомірні дії.
Суми, потрібні для насадки лісів, можуть принести значні дивіденди. Можливо, навіть існують кращі способи залучення у подібні проекти.
Права людей і Антонов
Чи зверне увагу
Антонов, безперечний лідер українського авіабудівництва, на те, що помічає світ, але чого, здається, не помічає чи ігнорує, компанія. Вже декілька разів поспіль ВВС пов'язувало торгову марку Антонов із етнічними чистками в Дарфурі, Судані. І ВВС не поодиноко.
Якщо українська компанія планує масову експансію на світові ринки, яким чином така репутація допоможе компанії? Яким чином АНи опинились в руках джанджавідів (загони, що проводять етнічні чистки серед чорношкірого населення)? Навіть якщо це не компанія напряму продала ці літаки, пояснення мають бути надані хто продав їх. Репутація продукту - це репутація крмпанії. Чи буде вам затишно за рейсі Дніпропетровськ-Київ, від усвідомлення того, що та такому самому літаку вбивають тисячі людей?
Можна відмахнутись, сказати, що "це десь там, а нам треба їсти". А чому ви маєте їсти, коли тисячі вмирають? Чим українці кращі від суданців? Є загальновизнані права людини, і, здається,
Антонов не звертає уваги на ці права, продаючи техніку.
Які стандарти експортуватиме Укрнафта?
Найбільші нафтові гіганти світу, і в першу чергу європейські, проводять активну політику в сфері КСВ. Shell, BP, Total, Eni оприлюднюють річні соцільні звіти (або звіти із сталого розвитку), удосконалюють структуру управління, впроваджують внутрішньокорпоративні стандарти, залучені в роботу багатьох міжнародних та національних асоціацій, повязаних із рідними аспектами КСВ і т.д. Звичайно, існує величезна кількість проблем, оскільки сектор є дуже ресурсно-інтенсивним і учасники ринку є великими компаніями, проте стратегічний напрямок підвищення рівня КСВ є наочним.
НАК НафтоГаз та
Укрнафта, на жаль, не є серед лідерів корпоративної соціальної відповідальності. Дізнатись про стратегічний підхід компанії до своєї дільності, до оцінки впливу цієї діяльності на суспільство та навколишнє середовище практично неможливо. Окрім скандалів, повязаних із призначенням керівництва цих компаній та визначенням прав власності на компанії інформації практично не надходить. Водночас компанія активно займається диверсифікацією активів, включаючі нещодавне залучення у роботи в Лівії та щойно озвучені плани щодо видобутку нафти в Казахстані (див.
Деловую Неделю), що не може не радувати, зважаючи на економічну доцільність. Водночас виникає запитання - а які стандарти корпоративної діяльності експортуватиме Укрнафта? Як реагуватиме на питання захисту екології, чи уникатиме корупції на місцевому рівні, чи сприятиме соціальному розвиткові громад, як поводитиметься із українськими спеціалістами і т.д. Наразі більше підозр, ніж впевненості.
Зважаючи на останній
прес-реліз компанії (документ), допомогу соцільній сфері компанія розуміє виключно як газифікацію селищ. З цього можна зрозуміти, що, на жаль, компанія навіть близько не підійшла до розміння своєї ролі в суспільстві тут в Україні, не говорячи про інші країни.
Можливості КСВ страхових компаній
Нещодавно в пресі з'явилася інформація про прийняття страховою компанією
Лема (м.Харків) до перестрахування ризиків, пов'язаних із будівництвом станції очищення стічних вод у ліванському місті Рас Набі Юнес. Компанія взяла у перестрахування 5% від суми страхового покриття, що становить 12,9 млн. євро. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків підписано на строк 3 роки, що включає 2 роки будівництва станції й рік її гарантійного обслуговування.
Ця інформація наводить на думку, що страхові компанії мають можливості
- Проводити активну роль у страхуванні соціально та екологічно значимих ризиків, а токож сприяти зменшенню подібних ризиків в Україні. Наприклад, страхові компанії матеріально зацікавлені в максимальному прийнятті до уваги довгострокових екологічних наслідків будівництва та модернизації підприємств, оскільки недостатня увага до цих питань може мати нищівні наслідки для підприємства (та до об'єкту страхування).
- Досвід прийняття до перестрахування іноземних ризиків, повязаних із соціально-значимими обєктами, як у вищезгаданому випадку СК Лема, може слугувати прикладом до активізації ринків страхування подібних ризиків в Україні. Для цього потрібно підвищувати рівень розуміння важливості соціальних та екологічних ризиків. Нові ринки створюватимуться виключно за рахунок освіти, розуміння важливості певних цінностей (стану екології, добробуту, якості життя).
- Страхові компанії мають бути зацікавлені у визначенні соціальних та екологічних ризиків, що існують в Україні. Сам факт початку кодифікації, визначення подібних ризиків має активізувати підвищення рівня КСВ серед інших компаній, задля зменшення та мітігації подібних ризиків.
Звичайно, страхові компанії мають власну соціальну відповідальність, наприклад не занижувати вартість потенційної екологічної шкоди, проводити прозору діяльність і т.д. У свті саме страхові компанії є одними з найактивніших бізнес-структур, що залучені у вирішення питань зміни клімату, досягнення сталого розвитку та ін., оскільки це має вплив на страховий бізнес.
"Укртатнафта" уделяет внимание экологии
Компания "Укртатнафта" продолжает выполнение комплекса природоохранных мероприятий и внедрение экологически безопасных технологий.
В 2004 году компанией "Укртатнафта" был выполнен ряд работ по охране окружающей среды. В частности, в прошлом году предприятие не осуществляло забор свежетехнической воды из сетей городского водоканала для наполнения собственных оборотных систем, используя для этих целей очищенные сточные воды и добытую подземную воду. В целом очищено 7,115 млн. куб. м сточных вод и возвращено в системы предприятия 6,081 млн. куб. м очищенных стоков. Стоки предприятия не поступали на городские очистные сооружения, а откачивались только на пруд-испаритель АО "Укртатнафта". Вскоре также будут завершены работы по дооборудованию технологических комплексов блоком ректификации сульфидсодержащих конденсатов, что позволит также значительно снизить объем сбросов в пруд-испаритель.
Суммарное количество нефтепродуктов, улавливаемых на очистных сооружениях предприятия, в последнее время благодаря повышению уровня технологической дисциплины и замене вакуумсоздающих систем на производстве стремительно снижается. По сравнению с величинами 90-х годов этот показатель демонстрирует более чем десятикратное уменьшение. В компании постоянно ведется работа по извлечению нефтепродуктов и загрязненной воды из подземных горизонтов – в прошлом году добыто и направлено на повторную переработку 403 т очищенного нефтепродукта и 528 тыс. т воды. В 2004 г. было завершено формирование сети добывающих скважин на территории товарно-сырьевого хозяйства, а в текущем году планируется развивать сеть скважин на территории топливного производства.
В планах нынешнего года – начало реализации первой очереди замены открытых очистных сооружений механической очистки на закрытые с исключением из схемы очистки заглубленных железобетонных резервуаров.
Джерело -
Комп&ньон
