КСВ та використання оффшорів
Недосконале податкове законодавство, спотворені принципи діяльності податкових органів, тиск з боку ринкових факторів (необхідність зростання прибутків і т.д.) і культура бандитського пост-радянського капіталізму створили в Україні ідеальне середовище для використання оффшорних зон та інших форм оптимізації податковиз зобовязань. З одного боку, така реакції бізнесу та вищезгадані фактори, є цілком виправдана, з іншого, - більш ніж сумнівна. Податки – не лише офіційно оформлення форма рекетирства з боку держави, але й механізм утримання соціальної сфери держави у певному стані. Саме податки фінансують соціільну сферу, - освіту, науку, медицину, соцільні служби, систему реагування катастрофам і т.д. Зменшення надходжень до бюджету автоматично означає зменшені можливості держави у виконання своїх прямих обовязків.Сторінки українських підприємств та офіційних оголошень про випуск облігації, акцій та інших фінансових інструментів наповнені усіма можливими Лтд з островів Мен, Кіпру, Ліхтенштейну і т.д. Виключно невіглас може не розуміти, що йдеться про форми використання оффшорних зон з метою оптимізації податків. Складається враження, що навіть найбільшіукраїнські підприємства, що мають сотні і тисячі працівників, приховують справжніх власників. Про яку довіру населення до бізнесу може іти мова, коли бізнес ховається від власних працівників, споживачів і сусідів? Звичайно, це питання є ширшим від питання про оффшорні зони, проте вони тісно взаємоповязані.
Ділемму власника українського успішого підприємства можна приблизно описати так:
- Податкове законодавство настільки недосконале, що можливо сплатити більше податків, ніж лишається прибутків
- Податкові органи більше цікавляться вибиванням податків/грошей, аніж розвитком компанії
- Оприлюднення інформації про власні доходи (справжню належність підприємства) одразу спонукає ЗМІ, політиків і силові міністерства звернути увагу
- Ініш теж вдаються до використання оффшорів – чим ми гірше? Скрізь на Заході це роблять.
- Ми і так платимо податки.
Як можна змінити це зачароване коло? Хто несе відповідальність за соціально, або радше суспільно відповідальне управління податковими витратами? Яка роль різних груп впливу, які залучені у цю сферу економічної діяльності? Приблизний сценарій:
- Консультанти із оптимізації податкових зобовязань: інтеграція інформації про етичні вибори компанії при виборі оптимального варіанта оптимізації податкових зобовязань у матеріали консультацій, інформаційні пакети, що надаються потенційним клієнтам, залучення у дискусійні форуми та тематику КСВ та бізнес етики, вкл. на міжнародномі рівні, проведення навчання працівників, з метою підвищення розуміння та кваліфікаціїу питанням бізнес етики та КСВ
- Компанії, що використовують послуги оффшорних зон: виважена комунікація залучення оффшорних груп у роботу компанії (ідеально – інформування громадськості про принципи оптимізації податкових зобовязань), взяття до уваги суспільної відповідальності компанії при виборі стратегії використання оффшорних компаній, надання повних рекомендацій та порад колегам по бізнесу ()
- ЗМІ, державні структури податкового та фінансового нагляду: утримання від беззастережно негативного ставлення до компаній, що використовують оффшорні зони, створення клімату діалогу та розкриття компаніями інформації про принципи оптимізації податковиз зобовязань.
- Інвестори: обовязкове взяття до уваги етичних принципів оптимізації податкових зобовязань компаніями-обєктами потенційного інвестування, активне залучення у діалог із компаніями на професійними обєднаннями стосовно поширення інформації у сфері суспільно відповідальної оптимізації податкових зобовязань, надання рекомендацій та порад
posted by volodymyrvorobey @ 1:33 PM
0 Comments:
Post a Comment
<< Home