Створено ГО Форум соціально відповідального Бізнесу
Україна отримала першу організацію КСВ - ГО
Форум Соціально Відповідального Бізнесу, започаткований Українською PR-лігою. Із статутними завданнями організації можна ознайомитись
тут. Цікаво, що за умов, коли в Європі нуртують активні дебати про те, що КСВ не просто балачки та PR і коли компанії достатньо активно дистанціюються від безпосередньої участі ПР-компаній в діяльності КСВ, в Україні саме PR-асоціаіція вирішила створити об'єднання компаній в галузі КСВ. З одного боку, - тішить, що нарешті такі організації створюються, з іншого боку - PR ліга бере на саме неабияку відповідальність за уникнення дикредитації поняття "корпоративна соціальна відповідальність" як такого. Уже в статутних документах активно подаються поруч такі поняття як "благочинність" та "соціальна відповідальність" - лише наступні кроки Форуму засвідчать, чи благочинність підмінятиме соціальну відповідальність, і чи це все лише черговий раз PR, чи справді компанії мають бажання запроваджувати нові концепції та ділитися досвідом управлінськими методами, стратегіями та впровадженими програмами.
Повернення боргів СРСР і злидні людей похилого віку
Повернення боргів Ощадбанку СРСР стає щорічною темою для обговорення у Верховній Раді, на засіданнях правління Ощадбанку (тепер вже) України. Але сам факт існування такої специфічної проблеми свідчить про певну унікальність реалій українського варіанту корпоративної соціальної відповідальності. Якщо реально оцінити кількість підприємств, де і далі працюють тисячі працівників, що вклали своє здоровя і життя на роботу на цих підприємствах, колись надіючись на забезпечену старість, але зараз із страхом очікуючи злиднів життя на пенсії, - це свідчення існування прихованої соціальної проблеми, - заборгованості за роботу під час існування СРСР, а також безладу перших років незалежності. Не лише заборгованості по вкладах, а заборгованості по роботі, по втраченому життю, по розбудованій (як-неяк) країні.
Компаніям незручно бути винним історичним обставинам, державі - невигідно наполягати на факті існування такого суспільного боргу попереднім поколінням, а людям похилого віку хочеться спокою і не існує організацій, які б представляли б їхні інтереси. Усамітнені по квартирах, селах, дачах, непомітно пересуваючись з роботи додому, стоячи в чергах у той самий Ощадбанк та на базарах, - ці шляхи не перетинаються із нашим сучасним життям управлінців, керівників, - цілого нового покоління, що працює в умовах стресу, браку часу й інформатизації/віртуальності, пересуваючить машинами, таксі та літаками. Компанії мають заробляти гроші, щоб утримати цих нових мобільних працівників, що швидко зростають у вартості (витратах на зарплату). Ті, що середнього віку, мають певну привязку до одного робочого місця і навряд чи зрушаться, навіть якщо зарплата мала. Про пенсіонерів чи таких, яким лишилось пару років до пенсії, - має думати держава чи вони самі. Така собі економічна система замкнутого кола, де не існує можливості визнати когось відповідальним за злиденні умови існування істотного відсотку населення країни. І, на жаль чи радше на щастя, про такі проблеми не чули за кордоном, ніхто не принесе сюди модні
кейси про те, як такі проблеми вирішувати. Ніхто не буде тиснути політично чи використовувати важелі впливу головного офісу на представництво в Україні, щоб розвязати
проблему злиднів людей похилого віку. Але мають існувати іновативні рішення, яким чином сучасні українські компанії можуть
СИСТЕМНО допомогти долати цю проблему. Чи залучати до нових видів робіт, чи допомагати освітніми програмами, чи допомагати розростанню нових соціальних структур, які б обєднали б таких людяй, допомогли б вивезти з депресії і відчути потрібними суспільству, чи навіть через доведення розуміння складності проблеми до власних працівників (допомагаючи розвязувати проблему через вісь батьки-діти), залучення до робочих груп на національному рівні і т.д.
Когда с размером приходит ответственность
Немирофф продолжает расти на международных рынках, что не может не радовать с точки зрения развития экономики Украины (и не только, также тех стран, где работает/представлен Немирофф). Последние новости - компания из Немирова Винницкой области вплотную подошла к лидерам международного водочного бизнеса (см.
статью Компанйон).
Одновременно такие достижения наводят на мысль об отвественности компании за разумное потребление алкоголя в обществе. С одной стороны, Немирофф имеет корни из страны, издревне производившей водку - Украины, с другой - страны, известной чрезмерным ёё же и потреблением, что как бы тоже наводит на мысль о месте и роли компании в обществе как в Украине, так и за рубежом.
Даже поверхностное сравнение страниц
Немирова и одного из их главных конкурентов - британской
Диажео - показывает, что, к сожалению, украинская компания не особо профессионально подводит к своему назначению и легитимности в обществе, особенно на мировом уровне. А проблем, где компания действенно может помочь, принимая во внимание накопленный на рынке опыт и саму суть работы на рынке алкоголя, немало:
- Как бороться с алкоголизмом? Как ре-интегрировать в общество людей, страдающих от алкоголизма?
- Как уберечь несовершеннолетних от воздействия рекламы алкоголя?
- Как помочь развивать людей, работающих на продажах алкоголя (часто молодежь в барах и ресторанах)?
- Как ре-интегрировать людей, продающих суррогатный алкоголь, в легальную экономику (сохранить заработок, но в рамках закона)?
- Как собрать и переработать стеклотару?
- Как предотвратить насилие, звязанное с злоупотреблением алкоголя, и как создать условия для преодоления последствий такого насилия?
- Как создавать образ продукта (бренд) без создания идола (психологическое желание продукта) на таком нравственно-сложном рынке, как водочный?
- .......
И таких вопросов много. Интересно, знает ли кто-то о подобных инициативах того же Немироффа или др. украинских производителей водки?
Світові стандарти і новий нафотопровід в Туреччині
Щойно повідомили, що
Укрзакордоннафтогазбуд починає будувати новий нафтопровід в Туреччині, спільно із
Thyssen Group та турецькою
Botan. Цікаво, яким чином компанія, яка особливо не відрізняється прозорістю (спробуйте знайти матеріали про екологічні експертизи робіт, що проводив Укрзакордоннафтогазбуд в тому ж Лівані чи де інде!) забезпечить екологічну та соціальну безпеку побудови цього нафтопроводу.
Ботан багато хто звинувачував в упередженому ставленні до курдів під час побудови нафтопроводу Баку-Джейхан (на початок можна почитати
статтю Гардіан). Водночас Thyssen Group має певні напрацювання стосовно сталого розвитку (див.
офіційну сторінку компанії). Компанія не є міжнародним лідером стосовно корпоративної соціальної відповідальності, але безперечно
Укрзакордоннафтогазбуду є чому повчитись. Цікаво лише, чи бажання.
Еліта-Центр та банки
Історія із скандалом навколо Еліти-центру наводить на думку про роль банків, що надають іпотечні кредити населенню. Так, юридично ті банки, що надали кредити людям, що внесли гроші в Еліту-центр, не несуть відповідальності за рішення, прийняті окремими людьми. Але, з іншого боку, який працівник банку захочить вимагати повернення кредиту від сімї, яка втратила і свої гроші, і плюс ще не зароблені але позичені гроші від банку? Це дуже негативно позначиться на репутації банку, але, з іншого боку, нестягнення боргу призведе до втрат власників банку. Продумана програма освіти населення на цю відносно нову тематику для України (іпотечні кредити) може стати складовою полатики КСВ українських банків. Короткотермінові витрати допоможуть уникнути більших проблем у майбутньому.
Металургійний комбінат ім Ілліча
Чи все так чисто у металургійного комбінату ім. Ілліча, як може здатися із їхньої фінансової звітності. Так, прибутки зростають завдячуючи зростаючий економіці. Але, зважаючи на деякі факти (див.
репортаж), в них явно не все так чисто з управлянням екологіі. Можна повертати стрілки на політику, але факт залишається фактом - ви хотіли б, щоб ваші діти пірнали в море в Маріуполі? Людина у здоровому глузді скаже "ні". А кому сказати дякую за втрату моря, повітря, здоровя? В комбінації з корупцією, створює абсолютно традиційний портрет України.
Не так давно комбінат вийшов на міжнародні ринки капіталів через випуск депозитарних розписок на NYSE. Певно саме відсутність англомовних матеріалів про діяльність компанії (наразі) ще не привернула увагу до компанії з боку фондів соціально-відповідального інвестування, які активно викривають компанії, які нічого або мало що роблять для покращення екологічної та соціальної ситуації. Інвестори би певно здивувались, дізнавшись, що їх кошти витрачаються на покращення ефективності підприємства сумнівними шляхами, через нехтування думкою екологів і виключно через звязки у міністерствах. Одразу закрадаються сумніви про ефективність і правдивість всього, що робить компанія.
Можливо хтось має перевірені факти про протилежне? Приємно буде переконатись, що у Меткомбінату Іллічі все гаразд із екологією і соціальною сферою.
Міттал - чи стане краще людям?
Після приватизації компанія активно показує себе з позитивного боку
- Розпочало відбір страхової компанії для страхування працівників підприємства, і, принаймні за твердженнями компанії, раніше цим взагалі ніхто не займався (див.
статтю)
- Збільшило робочі місця (правда, тут бракує незалежної оцінки - звітам про зайнясть нашій статистиці особливо довіряти не доводиться)
- створило додаткові місця для інвалідів (див.
статтю)
Проте, звичайно, відмова (або потенційна відмова) від української сировини, може призвести до втрати робочих місць у суміжних галузях. Проте, знову ж таки, якщо втрачаються "брудні" малооплачувані (з високооплачуваними власниками), робочі місця, - може, загальний баланс, таки теж позитивний? Врешті, кокс/руди у в Казахстані може бути більше.
Нафтогаз України і туберкульоз у Львівській області
Знаходить підтвердження стійкість намірів
Нафтогазу України працювати із медичними закладами Львівської області (див.
статтю у Львівській газеті), - цього року компанія вкладе 3,5 млн грн на придбання обладнання для бактлабораторій. Проте запізнення з наданням і загальна нестача державного фінансування призводять до затримок до відкриттів центрів, лабораторій і т.д.
Така ситуація наводить на дві думки:
1) Чому не залучається додаткове фінансування, зібране (або яке потенційно може бути зібране) неурядовими організаціями, населенням, - ЗМІ можуть допомогти
2) Яким чином Нафтогаз проводить профілактику захворювання серед своїх працівниів та їхніх сімей? Останніми роками компанія активно покращює свою сторінку та загалом спосіб ведення діяльності, проте компанія, на якій,
за її власним твердженням, працює бл. 1% працездатного населення України, має здатно більше важелів для впливу на захворювання, ніж лише надання фінансової допомоги. Визначення умов проживання працівників, їхнього харчування, ситуації вдома, освітні програми, у т.ч для колишніх працівників, - все це можна зробити, причому не особливо витрачаючись з власного бюджету, лише розумно розпланувавши проект.
