Новий погляд на соціальну відповідальність бізнесу
Україна має особливий шлях розвитку, у тому числі у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Є речі, про які компанії навіть і не згадуть в інших країнах, і про які українські компанії ніколи не почують на семінарах гуру зза кордону. Наприклад,
український бізнес повинен активно вчити уряд соціальній відповідальності, точніше спільно зайнятись пошуком відповідної моделі. Звичайно, приватний сектор, принаймні більш успішна його частина, можуть навчити державні структури ефективності. Але подекуди уряд в Україні поводиться анти-соціально, і це є відповідальністю бізнесу, особливо великого, вказати державі на розходження із роллю держави. Деяки приклади:
- Якщо уряд, який, з повним на те правом, заперечує надмірне втручання та громадський контроль над процесами в середині уряду, то чому уряд санкціоновує бл. 15.000 днів перевірок на Міттіл Кривий Ріг. Чи це не втручання в господарський процес?
- Чому уряд, волаючи про прозорість ведення бізнесу, санкціонує угоди із РосУкрЕнерго із невідомими власниками?
Компанії, що уникають діалогу із урядовими структурами на на ці та інші теми, не поводяться із принципами КСВ. Відповідальність проявляється не лише у власних діях, але і в активній позиції у суспільстві. Занадто багато компаній ховаються від подій, що відбуваються навколо.
Глобальний договір в Україні
Помічник генерального секретаря ООН Кальман Міжей та лідери ділових кіл офіційно започаткують Глобальний договір в Україні.
Учасники Глобального договору в Україні (станом на 19 квітня): Актив Банк, Американська торгівельна палата, Банк Надра, Британські авіалінії, ГлаксоСмітКляйн, Гештальт консалтінг груп, Джонсон Україна, Європейська Бізнес Асоціація, ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні, Лео Бернетт, Львівська регіональна торгово-промислова палата, Львівська регіональна асоціація малого та середнього бізнесу, Ніссан Мотор Україна, Одеська Регіональна торгово-промислова палата, Про100 Страхування, Сіменс Україна, Систем Капітал Менеджмент, Tetra Pak Україна, ТНК-ВР Україна, Українська асоціація якості, Український жіночий фонд, Українська ліга із зв’язків з громадськістю, Український Національний комітет Міжнародної Торгової Палати, Федерація Роботодавців України, ХФБ Банк Україна.
Підписання Глобального договору в Україні відбувається після проведення серії заходів представництвом ООН в Україні, які були спрямовані на поширення концепції соціальної відповідальності бізнесу. Зокрема, було проведено національне дослідження ставлення ділових кіл в Україні до концепції соціальної відповідальності бізнесу та Форум щодо питань Глобального договору й соціальної відповідальності бізнесу, який відбувся у грудні 2005 року. Ці заходи стали своєрідною платформою, що зібрала представників 70 провідних організації, які залучені у соціальні проекти та підтримують процес розвитку та посилення соціальної відповідальності бізнесу в Україні.
Укравтодор
Інший погляд на дороги - з одного боку їх бракує, зараз починають будувати, є фінансування. З іншого боку - за фанфарами, галасом, привітаннями забувається те,
ЯК їх будуть будувати. По заповідних зонах, через проліски і ліси, по чиїхось облитих потом городах, по дорозі роздовбавши все, що є навколо дороги допотопною технікою. Можливо також авралом, коли люди шуфлями та лопатами ночами будуть рихтувати шлях для панів на іномарках, укріплених почиленими підвісками "для українських доріг". А пан буде ще й дорікати, що не збудували раніше і краще, при чому йому байдуже буде, що діється в бідних селах навколо цієї дороги.
Реалістичний сценарій роботи нашого
Укравтодору? Не все так зле - на днях Укравтодор взяв участь в акції з насаджень дерев вздовж доріг,- див на
сторінці. Але це такий маленький початок, а зміни потрібні системні, щоб змінити сам
сценарій роботи, не ліквідовувати
наслідки роботи (чому дерева не саджають ПІД ЧАС побудови дороги?).
Шляхи запровадження концепції соціальної відповідальності компаній можуть бути різними і цікаво спостерігати, яким чином ця концепція надходить в українське ділове середовище. З одного боку, все більше ПР агенцій скеровують увагу громадськості на соціальних аспектах короткострокових акцій плюс активно просувають розуміння цієї концепції як невідємної складової стратегії комунікації. З іншого боку, в Україні починає відроджуватися стратегічна доброчинність та меценанство, за якими на початку в більшості стоїть бажання окремих людей, здебільшого власниів, акціонерів та керівників. Такі великі меценатські проекти в першу чергу вказують на зміни у сприйнятті власниками/меценатами місця власної компанії у суспільстві, у зрушенні розуміння людиною речей, необхідних для суспільства. Йдеться про підвищення суспільного усвідомлення
поодинокої людини. Проте саме така людина здатна, за певних обставин, почати думати про роль власного бізнесу, цілої власної справи, у суспільстві.
Деякі приклади меценатства в Україні:
- Проект Українського Мистецького Арсеналу та залучення найбагатших українців до його фінансування
- Фінансування директором "Київпідземшляху" та страховою компанією "Кредо-класик" виставки Ніко Піросмані у Києві
- Торговий будинок НІКО став спонсором Академічного драматичного театру Франка
- Банк "Форум" профінансував найбільше мистецьке фотовидання про Київ
- Львівське відділення Нафтогазу фінансує програму допомоги дитячим будинкам, вкл. нещодавне рішення придбати цілий будинок для потреб нового дитячого будинку сімейного типу.
Подібні приклади потрібно відстежувати, адже вони здатні стати основою подальшого активного поширення інших засобів КСВ у компаніях.
ИТ компании и социальная ответственность
Похоже, именно молодые, как по украинским стандартам, отрасли экономики, начинают активно разрабатывать вопросы корпоративной социальной ответственности, при чем не называя это таковым. Речь идет об отрасли разработки ПО и оказания ИТ услуг, более известных как аутсорсинг и/или ИТ.Некоторые ис последних замеченных статей и материалов:
Зачем компаниям это нужно? Во-первых, без стабильного притока молодых одаренных специалистов отрасль обречена на поражение в мировой борьбе за аутсорсинг-контракты (возможности роста компаний будут серъезно ограничены). Во-вторых, без создания благоприятной среды для дальнейшего развития специалистов, возможностей для создания собственных компаний и проектов, эти же специалисты будут продолжать массово выезжать за границу, постепенно перетягивая своих коллег, тем самым не разширяя рынок для украинских компаний, не развивая внутренний рынок спроса на ИТ услуги. В-третьих, без обучения масс, 47-млн рынок так и останеться на уровне потенциального рынка, а не реального. Без привлечения государства, решение системных проблем, тормозящих решение подобных проблем, просто невозможно.
Чего хотелось бы пожелать украинским ИТ компаниям:
- Активно продолжать требовать изменений и предлагать знания и навыки госорганам на уровне отраслевых ассоциаций. Требования относительно модернизации инфраструктуры, системы образования, последипломной поддержки образования населения, упрощения визовых процедур (для уменшения стимулов для выезда за гриницу для укр. специалистов), оновления систем классификаторов, как в статистике так и в др. сферах ..
- Перенимать опыт западных компаний по оказанию помощи в решении глобальных и национальных ИТ проблем, - от пропагандистских кампаний до партнерств с учебными заведениями
- Идти дальше по пути социальной ответственности – увеличить прозрачность ведения бизнеса, больше привлекаться к решению экологических проблем (куда деваються идут старые компютеры и мобильные телефоны), помогать в решении не только национальных и/или ИТ проблем, но и местных, в местах работы компании (например, сидение молодежи в Интернет кафе), пропагандировать конструктивное и инновационное отношение молодежи к проблемам общества (во времена массового нигилизма, индивидуализма и пессимизма).
Кажется, именно украинские ИТ компании имеют все шансы продвинуться раньше других отраслей в выработке и реализации социально ответственного подхода к ведению бизнеса в Украине. Это при условии, что эти компании совсем не уйдут в подполье или выведут быстро заработанные активы за границу.
Nokia, Connecting People, - Connecting More?
Цікавий збіг обставин, - випадково знайшов матеріал для преси Nokia Україна стосовно запуску нової соціальної програми -
Компанія Nokia надає благодійну допомогу юним українським талантам. Одночасно також сьогодні ж знайшов матеріал
про запуск урядової програми підтримки обдарованої молоді. Напрошуються наступні питання:
- Чому б Nokia не коннект не лише людей, але й власну програму із урядовою для отримання максимальної віддачі? Подібний конект не має бути обовязково злиттям, але впевнений компанія має досвід, який бути доречним для міністерства
- Ця соціальна програма мала одноразовий характер, оскільки на сторінці не знайшлось жодної інформації про те, які результати мала ця програма, чи мала вона продовження, як вона вписувалась у загальну стратегію КСВ компанії Nokia в Україні, як вона повязана із іншими соціальними програмами, проектами компанії.
КСВ та використання оффшорів
Недосконале податкове законодавство, спотворені принципи діяльності податкових органів, тиск з боку ринкових факторів (необхідність зростання прибутків і т.д.) і культура бандитського пост-радянського капіталізму створили в Україні ідеальне середовище для використання оффшорних зон та інших форм оптимізації податковиз зобовязань. З одного боку, така реакції бізнесу та вищезгадані фактори, є цілком виправдана, з іншого, - більш ніж сумнівна. Податки – не лише офіційно оформлення форма рекетирства з боку держави, але й механізм утримання соціальної сфери держави у певному стані. Саме податки фінансують соціільну сферу, - освіту, науку, медицину, соцільні служби, систему реагування катастрофам і т.д. Зменшення надходжень до бюджету автоматично означає зменшені можливості держави у виконання своїх прямих обовязків.
Сторінки українських підприємств та офіційних оголошень про випуск облігації, акцій та інших фінансових інструментів наповнені усіма можливими Лтд з островів Мен, Кіпру, Ліхтенштейну і т.д. Виключно невіглас може не розуміти, що йдеться про форми використання оффшорних зон з метою оптимізації податків. Складається враження, що навіть найбільшіукраїнські підприємства, що мають сотні і тисячі працівників, приховують справжніх власників. Про яку довіру населення до бізнесу може іти мова, коли бізнес ховається від власних працівників, споживачів і сусідів? Звичайно, це питання є ширшим від питання про оффшорні зони, проте вони тісно взаємоповязані.
Ділемму власника українського успішого підприємства можна приблизно описати так:
- Податкове законодавство настільки недосконале, що можливо сплатити більше податків, ніж лишається прибутків
- Податкові органи більше цікавляться вибиванням податків/грошей, аніж розвитком компанії
- Оприлюднення інформації про власні доходи (справжню належність підприємства) одразу спонукає ЗМІ, політиків і силові міністерства звернути увагу
- Ініш теж вдаються до використання оффшорів – чим ми гірше? Скрізь на Заході це роблять.
- Ми і так платимо податки.
Проте
процитуємо Міністра фінансів - Виктор Пинзеник считает, что уклоняться от уплаты налога на прибыль позволяет несовершенство действующего законодательства, которое не запрещает предприятиям реализовывать продукцию через оффшоры. По его словам, 41% экспорта осуществляется таким путем. «В этой стране красть разрешено законом. Дефицит бюджета приближается к 4 млрд грн., а вокруг сплошной дерибан», — констатировал министр в кулуарном разговоре с коллегами.
Як можна змінити це зачароване коло? Хто несе відповідальність за соціально, або радше суспільно відповідальне управління податковими витратами? Яка роль різних груп впливу, які залучені у цю сферу економічної діяльності? Приблизний сценарій:
- Консультанти із оптимізації податкових зобовязань: інтеграція інформації про етичні вибори компанії при виборі оптимального варіанта оптимізації податкових зобовязань у матеріали консультацій, інформаційні пакети, що надаються потенційним клієнтам, залучення у дискусійні форуми та тематику КСВ та бізнес етики, вкл. на міжнародномі рівні, проведення навчання працівників, з метою підвищення розуміння та кваліфікаціїу питанням бізнес етики та КСВ
- Компанії, що використовують послуги оффшорних зон: виважена комунікація залучення оффшорних груп у роботу компанії (ідеально – інформування громадськості про принципи оптимізації податкових зобовязань), взяття до уваги суспільної відповідальності компанії при виборі стратегії використання оффшорних компаній, надання повних рекомендацій та порад колегам по бізнесу ()
- ЗМІ, державні структури податкового та фінансового нагляду: утримання від беззастережно негативного ставлення до компаній, що використовують оффшорні зони, створення клімату діалогу та розкриття компаніями інформації про принципи оптимізації податковиз зобовязань.
- Інвестори: обовязкове взяття до уваги етичних принципів оптимізації податкових зобовязань компаніями-обєктами потенційного інвестування, активне залучення у діалог із компаніями на професійними обєднаннями стосовно поширення інформації у сфері суспільно відповідальної оптимізації податкових зобовязань, надання рекомендацій та порад
